Прислівник

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета; 

незмінна особлива форма дієслова;

незмінна самостійна частина мови;

службова частина мови.

(не)по-нашому, (не)вдовзі, (не)щодавно;

 (не)голосно, (не)дуже, (не)забаром;

(не)холодно, (не)порушно; (не)глибоко;

(не)зовсім, (не)вчора, (не)мало.

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

що робити?», «що зробити?».

хто?, що?, чий?, скільки?

як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Цьогорічна зима була теплою.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

весело, впевнено, добре

мало, багато, допізна

вплав, напам'ять, підряд

розумно, легко, добре

навмисне, напоказ, по-латині

ледве встиг, досить активно, згорів дотла

удома, ліворуч, попереду

вранці, взимку, здавна

зопалу, згарячу, спросоння

 У лісочку було прохолодно.

Неподалік від озера будинок відпочинку.

У будинку неподалік світилося.

 Числен(н)о, зран(н)я, щоден(н)о;

Неждан(н)о, безмін(н)о, шален(н)о;

Туман(н)о, спросон(н)я; бездумн(н)о;

 міри та ступеня дії;

причини;

способу дії;