Прислівник

ліньки, попередньо, використано

поріг, по-моєму, прекрасно

напам’ять, завширшки, втричі

випадково, весною, пішки

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

незмінна самостійна частина мови

незмінна особлива форма дієслова

службова частина мови, яка вказує на дію предмета

більш сміливо

найліпше

більш актуально

менш гірше

старан...о, спросон...я, туман...о

прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о

грішн..о, невпин..о, живописн..о

щоден...о, шален...о, бажан...о

вголос, швидко, відтепер, зненацька

 наліво, неподалеку, близько, праворуч

надвоє, абияк, спересердя, звідусіль

наперекір, тут, подекуди, як-небудь

як/раз, по/доброму, в/перше;

без/вісти, в/цілому, аби/хто;

по/волі, до/речі, в/основному;

від/тепер, на/далі, що/року;

Чотири молоді богунці стали підніматися на/гору.

Поглянь на/двір - знатимеш, який хазяїн.

Пісня по/волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита.

Зорі тихо тремтять у/горі.

Не/порушно стоять дерева, загорнені в сутінь.

Не/далеко від школи росте стара ялинка.

Ми були тут не/вперше.

Не/подалік велично ходили лелеки.

А. По/перше, по/вашому, ні/куди

Б. Будь/як, по/братерськи, на/певно.

Г. По/нашому, де/не/де, часто/густо

Д. З/верху, по/казахському, казна/де

А вгорі, весело, щасливо

Б погано, каліграфічно, внизу

В яскраво, мудро, міцно

Г наскрізь, сьогодні, рано

(Ні)де я не бачив такої краси.

Бабусі виповнилося (ні)багато (ні)мало - шістдесят років.

Я (ні)трохи не шкодував про витрачений час.

(Ні)коли не кажіть неправди.

Дорога праворуч губилася в малиннику.

Допізна того вечора жевріло вогнище.

Опівночі айстри в саду розцвіли.

Стрункі дерева стояли обіруч голі.