Прислівник

незмінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

 незмінна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби.

 незмінна частина мови, що називає ознаку предмета.

 незмінна частина мови, яка називає ознаку дії.

Де? Що? Який?

Коли? Куди? Як? Де?

Як? Який? Куди?

Як? Хто? Коли?

іменником

дієсловом

прикметником

займенником

Вічно, темно, жовте

Думаю, сьогодні, дочиста

Голосно, ліворуч, здалеку

Пливе, сон, мелодійно

старанно

швидко

повільно

Ввечері − увечері

Радісно − весело

Сумно − весело

деколи, ввічливо, хутко

ретельно, якісно, старанно

тихо, голосно, пошепки

дзвінко, голосно, мало

через дефіс

окремо

разом

хоч/не/хоч, де/не/де, довго-довго

ні/куди, з/дня/на/день, ось/ось

за/довго, поза/вчора, в/друге

На решті ми побували на концерті. Зранку діти з корзинами пішли збирати гриби. Вдень унебі гуляє, а ввечері на землю сідає.

Нарешті ми побували на концерті. Зранку діти з корзинами пішли збирати гриби. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.

Нарешті ми побували на концерті. Зранку діти зкорзинами пішли збирати гриби. В день у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.

Нарешті ми побували наконцерті. З ранку діти з корзинами пішли збирати гриби. В день унебі гуляє, а в вечері на землю сідає.

Привітний - привітатися, веселий - весело, день - вдень, весна - весною.

Привітний - привітно, веселий - веселощі, день - вдень, весна - весняний.

Привітний - привітно, веселий - весело, день - вдень, весна - навесні.