Прислівник як частина мови

 незмінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

незмінна частина мови, що називає ознаку предмета.

 незмінна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби.

 незмінна частина мови, яка називає ознаку дії, ознаку іншої ознаки

як? де? скільки? куди?

хто? який? звідки?

як? де? коли? куди?

коли? скільки? чому?

присудком

означенням

додатком

обставиною

раз у раз, обидва, мирно;

ліньки, попередньо, використано;

 впевнено, прекрасно, думати;

на пам’ять, завширшки, троє.

2

4

6

8

спосіб дії

причини

мети

якісні

способу дії

якісні

причини

мети

менш сучасно

більш вдало

найліпше

більш красивіше

мало/по/малу, хтозна/як, чим/раз

по/друге, будь/що/будь, на/зустріч

тихо/тихо, десь/то, як/небудь

будь/де, по/серпневому саду, сяк/так

ліво/руч, ні/коли, якось/то, в/ранці

ні/трохи, де/далі, хтозна/якого, все/таки

 не/далеко, босо/ніж, до/вподоби, аби/де

 в/перше, у/тричі, де/коли, не/впинно

з/дня/на/день, рано/по/раненьку, без/вісти, на/тще/серце

сам-на-сам

коли-не-коли

де-не-де

віч-на-віч

прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;

невпин..о, заквітчан..о, живописн..о;

 рівнин..о, туман..о, спросон..я;

 бажан..о, попідтин..ю, перлин..о.