Прислівник як самостійна частина мови

 А. незмінна особлива форма дієслова;

 Б. самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

 В. незмінна самостійна частина мови;

 Г. службова частина мови.

 А. способу дії;

Б. міри та ступеня дії;

В. причини;

Г. якісно-означальні.

А. найліпше;

Б. більш актуально;

 В. найменш вдало;

 Г. менш гірше.

А. У лісочку було прохолодно.

Б. Неподалік від озера будинок відпочинку.

В. У будинку неподалік світилося.

Г. Виліз на найвище дерево.

 А. Числен(н)о, зран(н)я, щоден(н)о;

Б. Неждан(н)о, безмін(н)о, шален(н)о;

В. Туман(н)о, спросон(н)я; бездумн(н)о;

 Г. Попідтин(н)ю, радісн(н)о, несказан(н)о.

 А. Полегше(н/нн)о, здивова(н/нн)о, слухня(н/нн)о

Б. воста(н/нн)є, спросо(н/нн)я, щоде(н/нн)о

В. зра(н/нн)я, розкова(н/нн)о, завороже(н/нн)о

 Г. радіс(н/нн)о, незмі(н/нн)о, безпричи(н/нн)о