Прийменник

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення, частини складного речення

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника і займенника від інших слів у словосполученні й реченні

службова частина мови, що утворює окремі слова, граматичні форми, надає реченню або словам певного відтінку

особлива частина мови, що виражає емоції, волевиявлення, але не називає їх

По діброві вітер виє, / Гуляє по полю,/ Край дороги гне тополю / До самого долу (Т.Шевченко)

Коло його стара мати / Сидить на ослоні, / За сльозами ледве-ледве / Вимовляє доні... (Т.Шевченко)

Защебече соловейко /В лузі на калині,/ Заспіває козаченько,/ Ходя по долині... (Т.Шевченко)

Тече вода із-за гаю / Та попід горою./ Хлюпощуться качаточка / Помеж осокою... (Т.Шевченко)

Тому доля запродала / Од краю до краю,/ А другому оставила /Те, де заховають... (Т.Шевченко)

Тече вода край города./ Вода ставом стала. / Прийшло дівча воду брати, /Брало, заспівало... (Т.Шевченко)

Нехай душі козацькії / В Украйні витають — / Там широко, там весело

Од краю до краю... (Т.Шевченко)

Як небо блакитне — нема йому краю,

Так душі почину і краю немає...(Т.Шевченко)

дурний

біжить

поперед

розум

Є членами речення

Не є членами речення

прості, складні, похідні

прості, складні, непохідні

прості, складні, складені

Без, до, задля.

З-під, понад, задля.

У зв'язку з, задля, поміж.

У моєї бабусі хатинка стояла край села.

Я поведу тебе в край далекий.

Про щасливий край співай мені пісню.

У , до , по , під

над , під , із-за

в , з , поміж

з-під , для , за

самостійними частинами мови

службовими частинами мови

не є частинами мови

є формами слів

з-над , з-поміж , з- поза

згідно з , у зв'зку з , відповідно до

біля , по , у

незважаючи на , попід , за

(з) нами; (у) зв'язку (з); (з) перед

(із) за; (з) посеред; (зі) споду

(з) поміж; (з) над; (із) за

(зі) столу; (з) над; (з) понад