Прийменник.

з"єднує однорідні члени речення і частини складного речення;

вносить додаткові відтінки значення або служить для утворення способів дієслів;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні.

 знаходиться там;

казна-який овоч;

внаслідок заходів.

З родовим відмінком.

Зі знахідним відмінком.

З місцевим відмінком.

поза

над;

щодо

близько;

всупереч;

у зв'язку з.

під(час);

в(супереч);

 в(силу).

 Три явори з попід грому нахилились низько.

Під час бою враження Козакова поступово змінювалися.

 І про між нас живе ця людина.

поруч, понад, поміж, посеред;

близько, поверх, позад, всупереч

коло, круг, край, протягом.

З родовим.

З орудним.

З місцевим.

через;

вздовж;

між

твір за картиною;

на смак;

піти за хлібом;

понад, попід, за ради, поміж;

згідно з, відповідно до, в здовж, посеред;

поруч з, з – попід, з – поза, поперед.