Сполучник

Сполучник - це самостійна частина мови.

Сполучник у реченні найчастіше буває додатком.

Сполучник уживають тільки для зв'язку однорідних членів речення.

Сполучник - це службова частина мови.

будовою

способом використання

походженням

утворенням

або, чи, проте

а, й, коли

та, щоб, але

бо, ніби, якщо

Улітку з-за кучугур сходило веселе сонце.

Осінній дощ навіває спогади про літо.

У дворі було повно квітів, біля хати притулився кущ калини.

Я допоможу, бо ти - моя найкраща подруга.

Робота гарна, та день малий.

Без роботи ані хліба, ані хати.

Уночі панують сови та сичі.

Будь слугою у власної совісті й господарем волі.

Осінні шелести в саду, та сичі голосять (сурядний, єднальний).

Моя бабуся пече хліб у печі, дарма що в магазині продають готовий (підрядний, допустовий).

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (сурядний, протиставний).

Якщо він твій друг, то зрозуміє тебе (підрядний, умовний).

якщо, й, або

та, але, то...то

однак, зате, щоб

Ні ...ні, бо, та

4

5

6

7

Усе іде, але не все минає.

Я знаю, що за зимою буде літо.

То шумів зелений лист, то у вінку мінявся злотом ряст весняний.

Лице рум’яне, та серце кам’яне.

хоч, щоб, так що, або

що, щоб, неначе, проте

як, якщо, наче, бо

аби, якби, однак, коли

так

ні

одиничних

парних

повторюваних

хто в луг, а хто в плуг

здержати слово на язиці

або пан або пропав

ні те ні се

ні...ні, якщо ...то, або... або

проте, щоб, якби, немовби

коли, хоч, мов, дарма що

але, тому що, для того щоб

прості, складні й складені

сурядні й підрядні

одиничні, повторювані й парні

заперечні й стверджувальні

єднальні, протиставні, розділові

причинові, умовні, порівняльні

часові, допустові, з'ясувальні

протиставні, мети, наслідкові

коли, як, мов, хоч

аби, щоб, немовби, якби

дарма що, тому що, для того щоб

якщо, зате, через те що

щоб, аби, якби, коли б

якщо, якби, коли б, як

якщо, бо, тому що, так що

наче, неначе, як, хай

через те що, щоб, бо

бо, для того щоб, дарма що

так що, бо, тому що

бо, тому що, оскільки

хоч, незважаючи на те що, дарма що

щоб, аби, після того як

хай, бо, тому що

хоч, так що, дарма що

як, поки, для того щоб

аби, поки, коли

як тільки, поки, коли

 поки, як тільки, наче

Що/б не трапилось − будь людиною.

Що/б інших навчати, треба самому вміти.

Що/б не робив − роби добре.

Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Як/би було десять рук, усім би робота знайшлася.

Як/би не було хмар, ми б не знали ціни сонцю.

Як/би там не було, а комусь треба це перевірити.

Як/би дерева вміли говорити, то рідний край навчили б нас любити.

Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Хоч важка була дорога, за/те наша перемога.

Я хочу знайти нову роботу, про/те не зараз. 

Розумний хоч і знає, про/те завжди спитає.