Прийменник. Сполучник

а) під, себе, старанно, прочитана;

б) але, не, попід, біля;

в) нехай , з-поміж, виконуючи.

г) у, що,над, не.

а) шляхом складання непохідних прийменників;

б) поєднанням прислівників чи іменників з прийменниками;

в) шляхом переходу з інших частин мови;

г) шляхом складання похідних прийменників.

а) разом;

б) окремо;

в) через дефіс;

а) родовим, знахідним, орудним;

б) родовим і знахідним;

в) родовим і місцевим.

г) називним.

а) сурядності;

б) підрядності.

А) чи, хоч, то,або;

б) але,зате, проте, однак;

в) ні…ні, та, і.

г) і, а, то, чи.

А) дорослі й діти;

б) дощ й вітер;

в) читали й писали;

г) день і ніч.

а) Коріння навчання гірке, зате плід його солодкий.

б) Я заховався зате дерево, що ближче.

проте, дещо, у зв'язку з, та

як тільки, не, де-небудь, коло

серед, годі, невже про те,

мов, усупереч, заради, же

хай пишуть, навколо світу

назустріч радості, поміж людей,

не зрозуміли, поміж вітрів

на світанку, нехай зазначать

Як/би був білий, то не чорнив би іншого.

Батьківщино-мати, ти така як день! Як/же не співати радісних пісень!

Умій дякувати старшим за/те, що вони тебе повчають.

Що/б у серці не таїлось, на лиці усе б відбилось.

Без праці не проживеш.

Друзі пізнаються в біді.

Не гріє сонце на чужині.

Як гукнеш, так і відгукнеться.