Прийменник.Сполучник.

понад, попід, за ради, поміж;

згідно з, відповідно до, в здовж, посеред;

поруч з, з – попід, з – поза, поперед.

твір за картиною;

на смак;

піти за хлібом;

через;

вздовж;

між

поруч, понад, поміж, посеред;

близько, поверх, позад, всупереч

коло, круг, край, протягом.

під(час);

в(супереч);

 в(силу).

і, й, то, якщо, немов

щоб, як-так і, але, та, також

зате, проте, не то – не то, та, й

хоч-хоч, то-то, немовбито, якби, однак

уві, якби, то, аби, чи

або, зате, чи, аніж, коли

 б, і, будь, не, мовби

все ж таки, перед, з-понад, ні, лише

Якщо, так що, або

Та, але, то...то

Однак, зате, для того щоб

Ні ...ні, коли б, та

що/б, за/те, дарма/що, тому/що

поки/що, ні/би/то, у/зв'язку/з/тим, коли/б

мов/би, не/наче, як/би, про/те

як/що, так/що, ні/би, наче/б/то

з"єднує однорідні члени речення і частини складного речення;

вносить додаткові відтінки значення або служить для утворення способів дієслів;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні.

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П. Панч).

Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).

Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).

Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А. Шиян).

Службова частина мови,яка служить для зв'язку членів та частин речення

Самостійна частина мови,яка поєднує члени речення та частини складного речення

Службова частина мови,яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

Службова частина мови,що з'єднує однорідні члени речення та частини