Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук

не має синтаксичної ролi

самостiйна частина мови

пов*язує частини речення між собою

від, для, між

під, неподалік, протягом

кінець, залежно від, услід

мимо, близько, край

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

другорядні члени речення та частини простого речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

головні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — самостійна частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

Не рада морква тертушці, (про)те на кожній танцює.

Ворон висміює свиню (за)те, що вона чорна.

За що купив - (за)те й продаю.

(Про)те зозуля кує, що свого гнізда не має.

хай, нехай, би, б

ж, навіть, вже, ось

авжеж, хіба, атож

не, ні, оце, лише

(не)щастя, (не)надовго, (не)втомно

(не)потрібний, (не)здолати, (не)любити

(не)співати, (не)слухати, (не)сухий

(не)лишивши, (не)питавши, (не)роблячи

ой, ах, ех, пхе, ой Боже.

годі, ану, киш, киць-киць

ку-ку, ку-ка-рі-ку, тьох-тьох, дзень

будь/як, отак/то, казна/скільки, скажи/бо

все/ж/таки, такий/от, казна/ що, будь/у/чому

невже/таки, тільки/що, годі/бо, будь/чому

ані/хто, як/небудь, казна/чому, що/року

Лунає  поблизу  пісня сили, весни і краси.

Вже поблизу весна, вона вже дуже близько.

Мати поблизу хати посадила мальви.

Десь  поблизу  виводив свою пісню соловей.

Відповідно наказам

Відповідно наказами

Відповідно з наказами

Відповідно до наказів