Прийменник як службова частина мови

службова частина мови

особлива частина мови

самостійна частина мови

родовий

місцевий

давальний

 кількісні та порядкові

якісні, відносні, присвійні

 непохідні і похідні

Прийменник

Прислівник

Іменник

У, і, на

Навколо, й, позаду

З-під, через, попід

З, й, про

Про, з

Й, про

Лунає неподалік пісня сили і краси.

Десь поблизу виводив свою пісню соловей.

Козаки навколо фортеці копали шанці.

заради, поза, через

під час, згідно з, із-за

у, під, серед

Без праці не проживеш.

Друзі пізнаються в біді.

Як гукнеш, так і відгукнеться.

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх.

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

уживається для з’єднання однорідних членів речення й частин складного речення

вносить різні додаткові відтінки значення в речення

так, завжди виконують синтаксичну функцію

інколи

не всі

ніколи

іменник, вигук, прикметник

сполучник, прислівник, частка

прийменник, сполучник, частка

дієприслівник, прислівник, прийменник