Прийменник як службова частина мови

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення, частини складного речення

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника і займенника від інших слів у словосполученні й реченні

службова частина мови, що утворює окремі слова, граматичні форми, надає реченню або словам певного відтінку

особлива частина мови, що виражає емоції, волевиявлення, але не називає їх

прийменник незмінна частина мови

прийменник не є членом речення

усі прийменники поділяються на похідні і непохідні

прийменник має лексичне значення

По діброві вітер виє, / Гуляє по полю,/ Край дороги гне тополю / До самого долу (Т.Шевченко)

Коло його стара мати / Сидить на ослоні, / За сльозами ледве-ледве / Вимовляє доні... (Т.Шевченко)

Защебече соловейко /В лузі на калині,/ Заспіває козаченько,/ Ходя по долині... (Т.Шевченко)

Тече вода із-за гаю / Та попід горою./ Хлюпощуться качаточка / Помеж осокою... (Т.Шевченко)

Тому доля запродала / Од краю до краю,/ А другому оставила /Те, де заховають... (Т.Шевченко)

Тече вода край города./ Вода ставом стала. / Прийшло дівча воду брати, /Брало, заспівало... (Т.Шевченко)

Нехай душі козацькії / В Украйні витають — / Там широко, там весело

Од краю до краю... (Т.Шевченко)

Як небо блакитне — нема йому краю,

Так душі почину і краю немає...(Т.Шевченко)

Кругом хвилі, як ті гори: / Ні землі, ні неба. / Серце мліє, а козакам

Того тілько й треба... (Т.Шевченко)

Високії ті могили / Чорніють, як гори, /Та про волю нишком в полі

З вітрами говорять...(Т.Шевченко)

Сини мої! орли мої! /Летіть в Україну — /Хоч і лихо зострінеться, /Так не на чужині...(Т.Шевченко)

А мене, мої сестрички, /За те не впустили, / Що цареві московському / Коня напоїла / В Батурині, як він їхав / В Москву із Полтави...(Т.Шевченко)

Які з нас люде? Та дарма!/ Ми не лукавили з тобою, /Ми просто йшли; у нас нема / Зерна неправди за собою... (Т.Шевченко)

Зорі сяють; серед неба / Горить білолиций; /Верба слуха соловейка / Дивиться в криницю... (Т.Шевченко)

Пливуть собі та співають; /Рибалка літає... /А попереду отаман /Веде, куди знає...(Т.Шевченко)

Садок вишневий коло хати, /Хрущі над вишнями гудуть, /Плугатарі з плугами йдуть, /Співають ідучи дівчата, /А матері вечерять ждуть... (Т.Шевченко)