Прийменник як службова частина мови (урок 1)

під, над, поза, з-під

між, від, понад, напереріз

в, який, проміж, уздовж

без, всупереч, з, під

легко, завдяки, без, до

перед, об, попідтинню, за

бо, на противагу, з-між, проміж

серед, біля, у, на

про, понад, я, із-за

край, згідно з, абияк, у

біля, незважаючи на, до, хтось

крім, між, від, для

Віки минули, понад кручі звисає райдуги крило.

Джериха наварила на вечерю кулешу.

Золотими вечорами думав Шевченко про свою Україну.

Прогуло прокляте лихо та й заснуло.

Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

Рідна мова починається з радісного щебету немовлят.

Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки.

Рідна мова – то неоціненне духовне багатство.

У розрадах мами наше серце завжди знаходить спокій.

У всі віки жінка-мати завжди була охоронницею дому.

День Матері – це злука сердець дітей.

До святощів українського народу зараховуємо пошану до матері.

За Київської Русі тризуб стає висококнязівським знаком.

Дім силою будують, а працею скріплюють.

Рушник є одним із символів України.

З давніх-давен український народ опоетизував тополю, калину.

За пошану до батьків Біблія обіцяє добро, благополуччя.

Людина без берега дитинства стає забудькуватою.

Людину прив’язує до певного місця на землі дім.

Дніпро тече, і хвиля в серце б'є.

Стара верба то змовкне, то рипить.

Пошили для Микити з кишенями свиту.

Наша Горпина гарна і в хустині.

Тікав від диму, а впав у вогонь.

Не пускайся без весла в море.

За годину моря не перепливеш.

Чи то батько обіймав дерево, чи то дерево обіймало батька.

На кульгавому коні в далеку дорогу не збирайся.

День погас, і все спочило.

Із-за, лісу, з-за туману місяць випливає.

Поля попід небом прослались безкрайні.

Понад берегом - стежина і дерев принишклих мур.

По діброві вітер виє, гуляє по полю.

Пішли у ліс по грибочки.

Подорож по місту була доволі цікавою.

По обіду пішов дощ.