Про ризики, пов'язані з мінами та вибухонебезпечні залишками війни

Підвал, сховище, приміщення без вікон

Окоп, підвал, сховище, приміщення без вікон

Сховище, приміщення з вікнами, в лісі.

Їжа, тепла одежа, документи, ліхтарик, акумулятори, телефони, зброю.

Вода, їжа, документи, теплі речі, ліхтарик, телевізор, телефони, інструменти - наприклад, сокира, пилка.

Вода, їжа, документи, теплі речі, ліхтарик, акумулятори, телефони, інструменти - наприклад, лопата

Місця, де велися бойові дії, були військові, знаходяться/знаходилися військові споруди.

Покинута або зруйнована військова техніка, покинута або зруйнована цивільна техніка, блокпости, траншеї.

Окопи, необроблені поля, зарості з високою травою, узбіччя доріг, офіційні та неофіційні попереджувальні знаки тощо.

Все перераховане.

Це знаки, які характеризують територію як заміновану, небезпечну (забруднену вибухонебезпечними предметами) та попереджають людей про небезпеку.

Це знаки, які характеризують територію як заміновану, небезпечну (забруднену вибухонебезпечними предметами) та на цій території ведеться розмінування..

Це знаки, які характеризують територію як розміновану, безпечну та попереджають людей щоб пильнувати.

Ніколи не розпилюйте, не чіпайте, не штовхайте або іншим чином фізично не впливайте.

Ніколи не запалюйте, не кидайте їх у вогонь, не розбирайте.

Не користуйтеся мобільним телефоном та засобами радіозв’язку поряд з боєприпасами.

Все перераховане.

"Міна" означає боєприпас, призначений для встановлення під землею, на землі або поблизу поверхні землі або іншої поверхні та для вибуху від присутності, близькості або безпосереднього впливу людини або засобу, що рухається.

Міни можуть бути різні за формою, кольором, розмірами і виготовлені з різних матеріалів (метал, пластик, поліетилен, деревина, тканина тощо). Міни, зазвичай, мають зелений, коричневий, темно-коричневий та інші кольори, які легко зливаються з довкіллям.Згодом вони можуть поіржавіти і знебарвитися, але все ж залишаються небезпечними. Не можна розраховувати на те, що в мін є термін придатності. Міни ніколи не встановлюють поодинці, звідси і назва - «Мінне поле».

Міни бувають - протипіхотні міни (осколкові та фугасні), протитранспортні міни.

Все перераховане

Фугасні протипіхотні міни наносять ураження вибуховою хвилею та надлишковим тиском, який формуєтся під час вибуху. Це міни натискної дії. Спрацьовують такі міни від натиску на них, детонація та вибух (міна спрацьовує) відбуваються, щойно людина наступила на міну. 

Осколкові протипіхотні міни наносять ураження осколками та різними забійними елементами, які можуть бути всередині пристрою, або осколками від самого корпусу міни. Їх можна розділити за зоною ураження на: кругової дії (радіус ураження 360⁰), або спрямованої дії. 

Протипіхотні осколкові міни у складі касетних боєприпасів доставляються з повітря. Для цього можуть бути використані реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) в якості засобу для дистанційного мінування, або доставлятися за допомогою авіації. Особливість цих мін у тому, що вони встановлюються повністю автоматично, без втручання людини. Такі міни можуть бути оснащені сенсорними датчиками. Коли людина підходить до міни, пристрій може спрацювати навіть від коливань грунту.

Все перераховане.

Протитранспортні міни набагато більші за розміром, ніж протипіхотні. Містять велику кількість вибухової речовини у середині свого корпусу (7-9 кг тротилу ), й призначені для знешкодження та виведення з ладу військової броньованої техніки та інших транспортних засобів. 

Протитранспортні міни можуть бути різномаітні за формою, кольором, розмірами, виготовлені з різних матеріалів. Не мають терміну придатності, але не стають менш небезпечними від часу. Вони також дуже небезпечні для людини, попри те, що розроблені для знищення та знешкодження транспортних засобів.

Протитранспортні міни у складі касетних боєприпасів використовуються для дистанційного мінування території. Для такого типу мінування застосовують засоби дистанційного мінування як гелікоптерних, так і реактивних касетних снарядів РСЗВ («ГРАД», «СМЕРЧ», «УРАГАН»). 

Все перераховане.

Гранати, мінометні міни, ракети, артилерійські снаряди, запали та підривники, детонатори і патрони, бомби. Запали і підривники - елемент наземних мін та ВП, але можуть бути випадки їхнього окремого перебування. Вони містять невелику кількість однієї або суміші декількох дуже потужних вибухових речовин, що під час взаємодії з вибуховою речовиною в тілі боєприпасів призводить до детонації та вибуху. Тобто вибухівка, яка міститься у запалах та підривниках, каталізує вибух.

Касетними боєприпасами можуть виявитися авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні снаряди та головні блоки тактичних ракет. Саморобні вибухові пристрої (СВП) та міни-пастки. Це вибухові пристрої, спрямовані привернути увагу людини. Зазвичай, їх маскують під побутові речі: сумки, коробки з-під цукерок, книжки, мобільні телефони, запальнички та навіть дитячі іграшки. 

ВЗВ не вибухнув від першого дотику, це не означає, що він безпечний у разі подальшого впливу на нього. ВП можуть поводитися як міна: вони можуть вибухнути, сіючи смерть і травми за будь-якої взаємодії з ними. Наприклад, у разі торкання до них або їхнього переміщення, або будь-яким чином, фізичним чи хімічним, впливати на них. Це боеприпас, який було приведено у бойовий стан, активовано, який було кинуто, наприклад, як-от ручна граната; запущено, наприклад, з систем РСЗВ, як-от ракети; це боєприпас, який пройшов канал стовола, наприклад, як-от будь-який снаряд, чи мінометна міна.

За статистичними данними, приблизно 20-30% випущених боєприпасів не спрацьовують відразу, та несуть у собі приховану небезпеку для цивільного населення.

Все перераховане.

1) Не панікуйте. Озирніться навколо себе і переконайтеся, що поруч немає інших уламків, часток та/або інших боєприпасів.

2) Розверніться на 180⁰ і швиденько повертайтеся, пильно дивлячись собі під ноги на 3-4 кроки вперед, тим шляхом, яким прийшли. Безпечною зоною можна вважати принаймні відстань 100 метрів від вибухонебезпечного предмету.

3)Повідомте з безпечної відстані про виявлений вибухонебезпечний предмет в Державну службу з надзвичайних ситуацій України (ДСНС), зателефонувавши за номером «101».

1)Зупиніться.

2) Не панікуйте. Озирніться навколо себе і переконайтеся, що поруч немає інших уламків, часток та/або інших боєприпасів.

3) Розверніться на 180 і швиденько повертайтеся, пильно дивлячись собі під ноги на 3-4 кроки вперед, тим шляхом, яким прийшли. Безпечною зоною можна вважати принаймні відстань 200 метрів від вибухонебезпечного предмету.

4)Повідомте з відстані (200м) про виявлений вибухонебезпечний предмет в Державні служби, зателефонувавши за номером «101», "102", "103".

1)Зупиніться.

2) Не панікуйте. Озирніться навколо себе і переконайтеся, що поруч немає інших уламків, часток та/або інших боєприпасів.

3) Розверніться на 180 і повільно повертайтеся, пильно дивлячись собі під ноги на 3-4 кроки вперед, тим шляхом, яким прийшли. Безпечною зоною можна вважати принаймні відстань 300 метрів від вибухонебезпечного предмету.

4)Повідомте з безпечної відстані про виявлений вибухонебезпечний предмет в Державну службу з надзвичайних ситуацій України (ДСНС), зателефонувавши за номером «101».

1) Зупиніться.

2) Не панікуйте.

3) Не заходьте. Не підходьте до постраждалої людини (насамперед, оцініть безпеку для себе і для постраждалої людини; не дозволяйте нікому іншому бігти на допомогу до постраждалого; на цій території можуть бути й інші міни, ви також можете постраждати).

4) Негайно викликайте ДСНС за номером «101» та «Швидку допомогу» за номером «103» (надаючи інформацію про випадок, свідком якого стали).

5) Продовжуйте говорити з постраждалою людиною з безпечної відстані та намагайтеся її заспокоїти (підтримуйте розмову, переконуючи її, що допомога вже йде; не залишайте постраждалу людину наодинці).

1) Покликати навколишніх на допомогу.

2) Не заходьте. Не підходьте до постраждалої людини (насамперед, оцініть безпеку для себе і для постраждалої людини; не дозволяйте нікому іншому бігти на допомогу до постраждалого; на цій території можуть бути й інші міни, ви також можете постраждати).

4) Негайно викликайте ДСНС за номером «101», "102" - Поліцію, «Швидку допомогу» за номером «103».

5) Продовжуйте говорити з постраждалою людиною з безпечної відстані та намагайтеся її заспокоїти (підтримуйте розмову, переконуючи її, що допомога вже йде; не залишайте постраждалу людину наодинці).

1) Зупиніться.

2) Не панікуйте.

3) Надайте першу медичну допомогу.

4) Негайно викликайте ДСНС за номером «101» та «Швидку допомогу» за номером «103» (надаючи інформацію про випадок, свідком якого стали).

5) Продовжуйте говорити з постраждалою людино та намагайтеся її заспокоїти.

1) НЕ ПІДХОДЬ !

2) НЕ ЧІПАЙ !

3) ЗАТЕЛЕФОНУЙ «102»!

1) НЕ ЧІПАЙ !

2)  НЕ ПІДХОДЬ !

3) ЗАТЕЛЕФОНУЙ «101» !

1) НЕ ЧІПАЙ !

2)  НЕ ПІДХОДЬ !

3) ЗАТЕЛЕФОНУЙ «101»!

4) ЗАГОРОДИ ТЕРИТОРІЮ.