Просте речення

вставними

однорідними

відокремленими

виступають підметом 

виспупають означенням

не є членами речення

То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський).

Пам’ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (О.Гасюк). 

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск (В.Симоненко).

ЗВ, ____________!

_________! ЗВ,___________.

ЗВ!_______________.

___________! ЗВ!

Давай - но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.

Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино. 

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!

Називному відмінку

Орудному відмінку

Кличному відмінку

Родовому відмінку

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене, повне, ускладнене вставним словом

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене

по-перше, по-друге, на мою думку

таким чином, по-перше, вибачте 

по-перше, по-друге, отже 

на радість, на диво, на думку

тільки звертання 

тільки вставне слово

і звертання, і вставне слово

немає ні звертання, ні вставного слова

Умостився Морозенко на самотнім дубі.

Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс

По дорозі торохтить зима на возі.

Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади.

Уся земля мов килим під тобою, з усіх джерел дзвенять мої пісні.

За хвилю знов усе стихає і птахи й крик і воза стук.

Усе кругом жило, зма-галось, а ліс дивився і шу-мів.

Навколо все миготіло різнокольоровими вогня-ми.