Просте речення

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Наша душа прагне довершеності, краси.

Життя прожити - не поле перейти.

Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім.

Ніколи ніхто в житті не полюбить сильніше, як мати.

Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.

Найвища радість - угадувати порухи вітру.

Забути мову - зрадити душу.

Бити байдики - річ нескладна.

Мій заповіт - любити землю тихо і сердечно.

Кожна пташка своїм носиком живе.

Море було безбарвне, аж чорне.

Гірські печери ще затоплені водою.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Без діла слабіє сила.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Пильно дивляться тисячі вікон.

Я біжу раненько до хати колядувати.

Платон міг мислити холодно й тверезо.

Світ рухливим і мінливим став.

Словом і піснею славити хочу щедре братерство і нашу родину.

Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі.

Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі.

Я хочу мріяти минулим.

Молитву найдостойнішу свою я починаю словом "Україна".

Степ став сліпучою, гулкою цілиною.

І мене виходять зустрічати край дороги наші явори.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою "доброго намиста" вважаються великою цінністю.

Сонце вже ховалось за гори.

  Узгір’я хмариною спускалось в море

  Повіяв ранковий вітер

обставина

підмет

присудок

додаток

узгоджене означення

неузгоджене означення

прикладка

дієприкметник

Микола спав без задніх ніг

Повітря було наскрізь сухе

Оксана відчинила двері на балкон

Осіннє сонце сипало промінням

Він пам'ятає шаблю гостру

Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком

Мама була вчителькою

Перехожі з подивом зиркали на дівчину

А Ми з тобою рідні.

Б Семеро козенят заховалися.

В Наближався табун коней.

Г Доглядаю рій бджіл.

Д Дехто з нас помиляється.

Чудовий вечір у селі.

Відвідувачі звернули увагу на картину "Осінь".

Галерею відкрито.

День не пройшов даремно.

По садах вітри гасають , а над садом зоріє осіннє небо.

Розплющу очі я і бачу у вікнах небо голубе.

Дощем розмило дорогу.

Час летів, немов на крилах.

Сім учнів не прийшли на додаткове заняття з інформатики.

Два кольори домінують на її полотнах.

Художниця подарувала своє полотно дятячому будинку.

Батько з дочкою пішли на виставку картин художника Мошковського.

Прилетіла зима на білому коні.

Батько з сином перемогли у змаганнях.

У труді твори красу життя.

Сонце не могло пробитися крізь хмари.

Художник створив у своїх полотнах фантастачний світ.

Багато художників оспівують рідний край у своїх роботах.

Мошковський написав картину "Ріка мого життя".

Картина мала великий попит серед поціновувачів.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю.

Кожен із нас обирає свій шлях життя.

Він надає своїм полотнам особливого значення.

Я можу все: сміятися, плакати, співчувати і надихати.

Пастельні кольори додають спокою і легкості.

Бити байдики - улюблена справа ледарів.

Червоний колір домінував у її полотнах.

На картині зображена старовинна фортеця.

Біля хати сіріли скопані грядки.

Вихователька з дітьми поїхала у Чернігів.

Уранці місто починає оживати.

Учитель з учнями відвідали виставку картин відомого художника.

Поезія - це праця зрима, думка смілої весни.

"Дівчина з персиком" - моя улюблена картина.

Настав час писати конкурсні роботи.

Ніхто не міг перевершити його талант.

дні

два дні

промайнули

Уміти спілкуватися – це велика перевага.

 Прохання відповідати вивело його із забуття.

 Любов до тебе я могла б перемогти.

У нас завжди високо цінували ввічливість.

Озеро Світязь є найбільшим в Україні.

Не забувайте незабутнє, воно вже iнеєм взялось.

 Луг жив тiєю щемною вранiшньою красою, коли чути кожен звук.

Уже в садках наливаються свiжим соком яблука, грушi та вишнi.

 Верби сплакували листям, і золотi сльози гнало за водою.

 Не доля вирішує – людина творить свою долю.

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

 Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

Досвітній вогонь запали, поки ще зоря не заграла.

Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси.

Вітер загуляв, заблудив у полі та й пита дороги у сестри-тополі.

 І від щастя, а може, від горя промінь сонячний серце пропік.

Двоє музик продовжували грати.

Комплімент повинен бути щирим.

А Максим вийшов сухим із води.

Григорію закортіло скупатися.

Душі найкращі поривання несем, як сповідь, матерям.

 Люблю дивитися на воду.

Я відчуваю рівний пульс народу.

Овідій прокинувся від крику.

 Дід був ковалем.

Минула тривожна ніч.

 Хай він чекає.

Осінь буде ясніти.

Дві верби говорили-балакали.

Україна

Земля

Вся Україна

складений дієслівний

складений іменний

простий

А Снаряди почали вже падати в річку.

Б Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха.

В І нехай наше життя буде чудесною піснею.

Г Тече вода в синє море, та не витікає.

1Г, 2Б, 3А, 4Д

1Б, 2А, 3Д, 4Г

1А, 2Д, 3Г, 4Б

1Д, 2Г, 3Б, 4А

1Д, 2В, 3Б, 4Г

1В, 2Б, 3Г, 4Д

1Б, 2Г, 3Д, 4В

1Г, 2Д, 3В, 4Б

1В, 2А, 3Д, 4Б

1А, 2Д, 3Б, 4В

1Д, 2Б, 3В, 4А

1Б, 2В, 3А, 4Д

А саме сьогодні, через хворобу

Б поблизу лісу, всупереч його волі

В сім тижнів, ці дні

Г ніхто не скаже, зарубати на носі

Д пиши охайно, листи й телеграми

Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їна

Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей

Млиновеє коло шумить

Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу

додаток

обставина

означення

присудок

  Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день.

  Весь день на дротах коливається дощик.

 Прожити вік – не поле перейти.

  На давніх партизанських тропах лишилась спогадом війна.

Високо в небі роїлися золоті зорі.

Аж ось стали хмарки збиратися.

Скільки літ пролетіло, промчало.

У долину поміж садків лебедями пливли хати й не наважувались у річку вступити.

А. Твір я буду писати завтра.

Б. Подруга буде їхати додому поїздом.

В. Дівчина почала вишивати скатертину.

Г. Зараз же сідай і пиши лист до матері.

налилося

літо

пахощами

квітів

додатком

означенням

підметом

обставиною

присудок

підмет

означення

додаток

додаток

підмет

означення

присудок

Сонце вже ховалось за гори.

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Повіяв ранковий вітер

означення

додаток

обставина

підмет