Просте та складне речення

Яке має більше ніж 5 слів.

Яке складається з підмета та присудка.

Яке має дві чи більше граматичні основи.

Яке поширене другорядними членами речення.

двокрапка

кома

нічого

крапка

Ліс дрімав, а я блукав.

Мати з батьком прийшли та відпочивають.

Колос гнеться до землі, квітка розквітає.

Стоїть віслюк на вигоні, травку щипає.

Славна Україно, у нас для тебе серце б'ється!

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

Обридла дні була суєта, і він спустився одпочити.

Батько був трохи суворий, але такий же він добрий.

Хай квітне наша Україна, і йде весна!

Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились.

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях.

Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає.

Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стікає.

Повільно на світанні бреде він у степах, де листячком останнім легкий мороз пропах.

Трава горить зеленим вогнем, на її довгих листочках грає і сяє чиста роса.

Море міниться й переливається в огнях, хвилюється і шелестить трава.

Полетів останній лелека і не залишився на нашій землі жоден перелітній птах.

Запашна соковита трава і барвисті квіти милують моє око.

Сховав грудень під кригою річки і повдягав ліси в біле мереживо.

Легенький туман серпанком оповив землю і падав на неї крапельками небесних сліз.

Дякую Богові, що Він дав мені народитися українцем.

Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками.

По обрію неба побігли хмарки, над озером зашелестів очерет.

Птицю впізнають по пір'ю, а людину пізнають по мові.

Ми йдемо через сінокіс і темніє над нами небо.

Слухаю небо, слухаю землю і слухаю дідову мову.

Дзвенить земля, а я слухаю.

У серце моє вривається якась сила, і прив'язує вона мене до землі.

складне

просте

має дві граматичні основи

має три граматичні основи

має одну граматичну основу