Просте ускладнене речення

А) Зорі віддати дітям – хай граються.

Б) Ось – блиском – булаву гранчасту скеровую лише вперед…

В) І сниться степ Твій, сняться луки і на узгір’ях – вітряки. 

Г) Весна – неначе карусель, на каруселі білі коні.

А) Все сняться матернії руки, стара солома рідних стріх…

Б) Внук кремезного чумака, січовика блідий праправнук, я закохавсь в гучних віках…

В) А я там весен вербний пух і дух землі – з дитинства нюхав.

Г) Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

А) У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

Б) Простір блакитно-білий і сонце золотий небесний квіт.

В) Три радості у мене неодіймані самотність труд мовчання.

Г) Одні були царівен не гірш а другі як бідні Міньйони. 

А) Ви знаєте як липа шелестить?

Б) Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє дитя…

В) А тут молюсь убогий митар шукаю Твій вогненний слід…

Г) Де постать мила в білому убранні?

А) Чужа земля чужі похмурі люди й саме життя здається вже чуже.

Б) Здається ж люди все у них людське…

В) Здається дивом кожне слово…

Г) Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю…

1

2

3

4

5

Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому Лисичка.

Осінь ходить, яблука золотить.

Дід уже був старий, але повороткий.

З моря долітали і шум прибою, і крики чайок

а) Розповідне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

б) Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

в) Розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

г) Спонукальне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертання

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

а) 1

б) 2

в) 3

г) 4

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

б) Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

в) Густий вечірній туман опустився на луки

г) Теплі погожі дні дарують людям радість

а) Ніч була хоч І зоряна але темна.

б) Я живу не так тобою ЯК собою.

в) Справжні чудеса можна побачити уві сні АБО в казці.

г) Було нестерпно жарко ЯК у приміщенні так і на вулиці.

а) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

б) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою й птицею з канівських круч.

в) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки - синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

г) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки: синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) З вікон рідної хати видно розлогі поля.

б) На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

в) Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

г) Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза.

а) додатком

б) підметом

в) присудком

г) обставиною

а) присудки

б) означення

в) додатки

г) підмети

а) Дощ на щастя потроху стихав

б) Ми безперечно здобудемо перемогу

в) Шкільні роки пролетіли на диво швидко

г) Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що все заглушив

а) Горе, кажуть за горе чіпляється

б) Товариш, видно: не зрозумів жарту

в) Кожен має посидіти в житі, принаймні, одне дерево

г) На диво, птахи ще не відлітали у вирій

а) А в долинці скрадливо воркувала річка розмиваючи берег

б) Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої золотим хлібом

в) Викупаний сонцем колос вклоняється землі

г) Налякані грозою птахи кружляли над гніздами

а) розведене пастухами ще зранку

б) що залишили недолугі туристи

в) і ховається за ліс сонце

г) і залишає по собі пустку

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній імлі.

За лісом сонце сходило й розсіювалось біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

А чи не занадто я славословлю старих коней та село, і стару свою хату?

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.

І сміх і гріх було дивитись на цю недоладну постать.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить

Усі квіти:маки, ромашки, волошки - тягнулися до сонця.

Річки, трава, дерева, птахи, люди: усе сповнене весною.

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів - можна було побачити в полі.

Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Окрилений покидаю своє весняне пристанище.

Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

І місяць травень буде зеленіть рудим джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце ледь вибилося з-за гори.

Омиті дощами яскраво зеленіли сади

... вражають красою дерева.

Вражають красою дерева ...

Дерева ... вражають красою.

Красою вражають дерева...

Вражають красою ... дерева.

Ліричний герой поезії "Задивляюсь у твої зіниці..." любить і пишається Україною.

Старенький "фольсваген" виїхав на дорогу й різко повернув на перехресті.

Пізнього вечора сонце пірнає в море й забирає їз собою жовтогаряче проміння.

Студентам дали завдання прочитати й проаналізувати публіцистичний текст.

Поле з картоплею потрібно систематично поливати й прополювати.

пішли, саму свіжу

давай підемо, найсвіжішу

ходімо, найбільш свіжішу,

пішли, найбільш свіжішу

ходімо, найсвіжішу

1

2

3

4

5

4 5

1 3

2 1

5 3

4 2

дати зелену вулицю

дати березової каші

дати поблажку

дати хропака

дати спокій

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

а) І Волги плин і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси

б) Десь за селом на гонах далеких гасло сонце

в) Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов

г) Удосвіта знов загули морозі сосни і закричали півні на горищах

а) . Мабуть, а втім, ніби, тож.

 б) Адже, навіть, нібито, причому

в) Отже, отож, обов’язково, тільки

г) По-перше, немовбито, неначебто, та й

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Ніч була хоч І зоряна але темна.

б) Я живу не так тобою ЯК собою.

в) Справжні чудеса можна побачити уві сні АБО в казці.

г) Було нестерпно жарко ЯК у приміщенні так і на вулиці.