Просте ускладнене речення. Складне речення

Зоря на небі рожева уже почала займатись.

Вірний приятель – то найбільший скарб.

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

Місяць світить та не гріє.

Тягнуться до сонця і квіти, і трави.

Мені наснились доли та ліси, поля веселі та вітри незримі.

Вишні, черешні, сливи усе росло в саду.  

Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу.

І все поволі зникає небо, море, скелі.      

На вершечку гори, на видолинках скрізь панувала тиша.

У нашому саду була розкішна флора жоржини, любисток, айстри.

Усі весну щиро люблять і люди, і пташки, і дерева, і комашки.

Світить нам день безсмертними вогнями.

Який же ти світе теплий і широкий.

Діти цікавляться історією свого краю.

Благословенний будь, мій краю рідний.

Не клубочтесь, хмари, сиві.

Україно! Ти для мене диво!

Гуркотіть тихіш, машини.

Слався од краю до краю, Вітчизно.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Всяке трапитись може на довгім віку.

Може ви чули як пахне земля?

Злива тривала майже годину.

Уже скоро, мабуть, почнеться мітинг.

Може, ми колись ще зустрінемось.

На щастя пожежу погасили швидко.

Місяць підіймався все вище й вище, затьмарюючи своїм світлом зірки.

Все зраділо, зустрічаючи день, і день зрадів.

Тремтячі тіні ажурові розквітлий кидає каштан.

Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини.

Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню.

На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

дар пісень

поклала дар

поклала доля