пряма мова

«Та чим же я вам досадив?» - ягнятко, плачучи, питає.

Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка.

Жалібно жовте листя березини, здається, шепче, «Літо, де ти, літо?».

«За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Півня вихваляє?».

 “Це я, ваш Пірат”, – гавкав він крізь сльози.

Іван сказав – “З тобою мова буде потім”.

 “Оксано, тікаймо” – рішуче прошепотіла до неї Олеся.

 Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

 На сизих луках скошено траву.

Життя в неволі нічого не варте відказав Максим.

 “Ніщо так не красить людину, як натхнення”, – подумала Ярослава.

 Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”;

“Ой, яка чудова українська мова!” – захоплено писав поет Олександр Підсуха.

 Тут поет запитав Хто там.

Лицар крикнув От спасибі!

Не на тебе ждать я буду поет відповідає.

А: “П?”

 “П?” – а.

 “П”, – а.

"П!" - а.

 на особу, до якої звертаються

 на час, коли відбувається розмова

 кому вона належить

 Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

 Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

 Як хліб на столі, не болить голова тихо сказала бабуся.

 Мудра дівчина сказала: " Відгадаю й цю загадку".

 "Ходімо далі", - мовив чоловік.

 Підняв дід камінь з землі й каже: "Візьми цей камінь".

 "П?" - а.

А: "П".

 А: "П?"

 Учителька наказала щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку

Лисиця запитала в борсука Скільки ти знаєш хитрощів

Мама думала що син занепокоїться стривожиться

перед прямою мовою

усередині прямої мови

 після прямої мови

 двокрапку

кому

тире

крапку з комою

  реплікою

власними словами

словами автора

з маленької букви і беруть у дужки

 з маленької букви і без лапок

з великої букви

 з великої літери і беруть у лапки

 частина художнього тексту

відтворене висловлювання певної особи

відтворене висловлювання певної особи із збереженням основної думки

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

 «А що таке щастя?», - спитав я у матері.

 «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

 Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

«Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати. 

 «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

 І тихо-тихесенько я промовляла: Сон літньої ночі, мені тебе жаль…

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Лихе слово ранить, а добре лікує, - навчала бабця

 «П», – а.

 «П, – а, – п».

А: «П?»

А: «П».

 «Як гарно»! – сказала сестра

 На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»

« Я піду на річку ловити рибу» - сказав Олег

 «П», - а.

 А: «П?»

 «П?» - а

 "П, - а, - п?"

 Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»

«Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», - підкреслював В. Сосюра.

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» - слушно застерігає Василь Симоненко.

На плакаті написано: «Дружіть з книгою!»

Мама попросила: - Сину, піди в магазин.

- Добре, мамо, - відповів син.

Мама попросила:

- "Сину, піди в магазин".

- "Добре, мамо", - відповів син.

Мама попросила:

- Сину, піди в магазин.

- Добре, мамо,

- відповів син.

Мама попросила:

- Сину, піди в магазин.

- Добре, мамо, - відповів син.

- Сьогодні ми вивчали новий твір! - захоплено сказала Зоя.

- Цікавий? - запитала мама.

- Дуже! - вигукнула дівчинка.

- Сьогодні ми вивчали новий твір! - захоплено сказала Зоя.

- Цікавий? - запитала мама.

- Дуже, - вигукнула дівчинка!

- Сьогодні ми вивчали новий твір. - захоплено сказала Зоя.

- Цікавий? - запитала мама.

- Дуже! - вигукнула дівчинка.

- Сьогодні ми вивчали новий твір! - захоплено сказала Зоя.

- Цікавий? - запитала мама?

- Дуже! - вигукнула дівчинка.

пишеться з нового рядка з великої букви, не береться в лапки, перед нею ставиться тире

пишеться з нового рядка з великої букви і береться в лапки

пишеться з нового рядка і не береться в лапки 

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире