Пряма мова

кому

двокрапку

тире

кому й тире

Котився віночок по полю, просився в женчиків додому: " Возьміте мене, женчики, із собою".

"Із тобою мова буде потім!" - пробасив Іван.

Їжачок пита в бобра: " Як нажив стільки добра"?

Тихо мама пісеньку співає: "Котику біленький, котику сіренький, не ходи до хати, не збуди дитяти".

Недоштанько подумав і додав:

- Зачекай, оце тобі, мабуть, підійде. Є кімната без телефону.

- А хіба тут є кімнати з телефонами? здивувалася Аля.

- Ні, немає.

Мама каже Оксано хату підмети

Дмитре ти куди перепитала сина Докія

Менший брат запитав здивовано То собака купається

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою бабуся.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

висловлення певної особи, передане від імені того, хто з нею спілкувався

точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені

приблизно передане висловлення певної особи

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся», - часто говорив мені дідусь.

Брехун сам собі ворог,- казала наша сусідка.

«А що таке щастя?», - спитав я у матері.

«Разом із правдою ходить кривда, мій любий сину» - промовила мати.

Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах.

Мама сказала щоб я швидко повертався додому.

Скільки кілометрів до міста запитав мене супутник.

В одному селі жила красива дівчина яку звали Калина.

Народна мудрість стверджує “Добро  засієш - людську любов збереш!”

“Доброму серцю добре й сонце світить”, говорила бабуся. 

"Без вірного друга великая туга" говорить мудрець.  

“Дай, Боже, щастя", - просила Настя.  

усередині прямої мови

немає слів автора

 після прямої мови

перед прямою мовою

«Оберігайте природу рідного краю!» - закликав екскурсовод учнів.

Леся запитала: «Ти бачив мальовничі й чарівні Карпати?» 

«Вивчайте історію рідного краю», - закликала вчителька своїх учнів.

«Ти любиш давитись на небо?» - запитав батько сина.

Дмитро Білоус вигукує: «Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!»

«Три біди є в людини: смерть, старість, і погані діти»,- говорить народна мудрість.

І гукнуло військо хором: " Ми готові йти до бою!"

"Ось де місце для твердині!" - з уст зірвалися слова. 

Не на тебе ждать я буду поет відповідає.

І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в море

Хто знайшов колосок? спитав півник.

Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш

«Які книжки ви вже прочитали?» - запитали мене в бібліотеці. 

«Лізьте на машину» наказав він усім.

Хворий відповів «дякую, мені вже набагато краще».

Як ти себе почуваєш – Запитав лікар хворого.

Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”.

"Життя в неволі нічого не варте", - відказав Максим.

“Оксано, тікаймо”, – рішуче прошепотіла до неї Олеся.

"Тут поет запитав" , Хто там?

фраза кожного учасника діалогу

фраза одного із учасників діалогу

розмова двох осіб

повна тиша

У діалозі не вживають слова автора.

Слова автора після репліки записують із великої літери.

Діалог передає розмову двох або кількох осіб.

У кінці прямої мови знак питання ставлять перед лапками.