Пряма мова. Діалог

зв’язне висловлювання однієї особи;

різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

слова, які вказують, кому належить пряма мова.

в лапки

в дужки

в тире з обох сторін

Цвіте й гуде земля, і серце радіє;

А літо йде полями і гаями, і вітер віє;

Осінь прийшла, і листям пожовклим всі стежки покрила.

діалогом;  

прямою мовою;  

цитатою.

Життя в неволі нічого не варте відказав Максим;

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине;

На сизих луках скошено траву.

Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”;

“Ой, яка чудова українська мова!” – захоплено писав поет Олександр Підсуха;

“Ніщо так не красить людину, як натхнення”, – подумала Ярослава.

“Це я, ваш Пірат”, – гавкав він крізь сльози;

“Оксано, тікаймо” – рішуче прошепотіла до неї Олеся;

Іван сказав – “З тобою мова буде потім”.

Не на тебе ждать я буду поет відповідає;

Тут поет запитав Хто там;

Лицар крикнув От спасибі.

А: “П?”;  

“П”, – а;  

“П?” – а.

висловлення певної особи, передане від імені того, хто з нею спілкувався;

точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені;

приблизно передане висловлення певної особи.

слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі;

заключні слова кожного з діалогів;

слова одного з учасників діалогу.

вставними словами;

словами автора;

прямою мовою.