Пряма мова. Діалог

приблизно передані висловлювання кількох осіб;

висловлювання особи, зі змінами передане від імені того, хто з нею спілкувався;

точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені без змін

висловлення, в якому йде мова про те, хто це говорить

Ведмідь запитує ведмедицю чому вона весь час мовчить.

Буркотить незадоволено ведмідь Чим би це мені солодким закусить?

Зайшли в гущавину коли це з – за кущів ведмідь одразу заревів.

Я запитав учителя яка в мене оцінка

Гука гроза Ходім! Прополощу

Мати каже Не плач Бери собі мій калач.

Що це діється на світі? розкривають очі квіти.

Буркотить незадоволено ведмідь Чим би це мені солодким закусить?

різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

зв’язне висловлювання однієї особи;

слова, що вказують, кому належить пряма мова.

слова автора

слово, що називає особу, яка бере участь у розмові;

слова одного з учасників діалогу;

прикінцеві слова кожного з учасників діалогу.

слова автора

реченням з прямою мовою;   ; 

діалогом із трьох реплік

пряма мова і слова автора

діалогом із двох реплік

вставними словами;

словами автора;

прямою мовою.

діалогом

Запорожці говорили — «Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загорожена».

«Земля дає все і збирає все»,— говорили стародавні орачі.

У народі кажуть: «Хто в біді дав, той двічі дав».

«Той лиш пошани гідний, хто мову шанує свою»,— наголошував Володимир Сосюра.

«Це я, ваш Пірат», гавкав він крізь сльози.

«Чи можна мені піти погуляти?» спитав Сашко.

Недаремно говорять люди очі — дзеркало людини

Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі».

На тебе чекають випробування і велика праця сказав дідусь онукові.

Тут поет запитав Хто там.

Лицар крикнув От спасибі

Недаремно каже прислів’я Вік живи — вік учись

«П»,— а.

А: «П».

«П?» — а.

А: «П!»

«П, - а, - п»

«П? –а: - П»

А : «П!»

«П! – а. – П?»