Пряма мова. Розділові знаки у реченях із прямою мовою.

розмова двох або кількох осіб

точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені дослівно, без будь-яких змін

слова, які вказують, кому належить висловлення певної особи, передане дослівно, без змін

рівноправні між собою члени речення, що стосуються того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання

вставними

однорідними

автора

адресними

Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах.

Мама сказала щоб я швидко повертався додому.

Скільки кілометрів до міста запитав мене мандрівник.

В одному селі жила красива дівчина яку звали Калина.

Народна мудрість стверджує “Добро  засієш - людську любов збереш!”

“Доброму серцю добре й сонце світить”, говорила бабуся. 

"Без вірного друга великая туга" говорить мудрець.  

“Дай, Боже, щастя!" - просила Настя.  

 двокрапка

тире

крапка з комою

крапка

крапка з комою

тире

двокрапка

крапка, знак питання, знак оклику, кома

усередині прямої мови

немає слів автора

 після прямої мови

перед прямою мовою

перед прямою мовою

після прямої мови

усередині прямої мови

немає слів автора

«Оберігайте природу рідного краю!» - закликав екскурсовод учнів.

Леся запитала: «Ти бачив мальовничі й чарівні Карпати?» 

«Вивчайте історію рідного краю!» - зверталася вчителька до своїх учнів.

«Ти любиш дивитися на небо?» - запитав батько сина.

Дмитро Білоус вигукує ти наше диво калинове, кохана материнська мово

Три біди є в людини: смерть, старість, і погані діти говорить народна мудрість

І гукнуло військо хором ми готові йти до бою

З уст зірвалися громом слова ось де місце для твердині 

Любіть Україну,  як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води закликає Володимир Сосюра

Не на тебе ждать я буду поет відповідає.

І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в море

Хто знайшов колосок? спитав півник.

Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш

А: “П?”

“П”, – а

“П?” – а.

А: "П."

«Які книжки ви вже прочитали?» - запитали мене в бібліотеці. 

«Лізьте на машину» наказав він усім.

Хворий відповів «дякую, мені вже набагато краще».

Як ти себе почуваєш – Запитав лікар хворого.

Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»

 Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

А: “П?”

“П”, – а

“П?” – а.

А: "П!"

в лапки

в дужки

в тире з обох боків

в коми з обох боків

Учитель природознавства сказав – “Завтра ми будемо працювати в саду”.

"Життя в неволі нічого не варте", - відказав Максим.

“Оксано, тікаймо”, – рішуче прошепотіла до неї Олеся.

"Тут поет запитав" , Хто там?

Завтра, завтра, не сьогодні! так говорять ліниві й голодні.

У народі кажуть Нехай та тривай – то недобрі люди.

Світить нам у віки пророцтво Тараса Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Не кидайся хлібом, він святий! - в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі.

вставними словами

словами автора

прямою мовою

звертанням

“Як гарно!”: сказала сестра.

На плакаті написано “Дружіть з книгою!”

"Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою”, – писав Володимир Сосюра.

Я запитав товариша “Ти підеш на річку ловити рибу?”