Разное

Львів

Київ

Одеса

Харків

художники

композитори

режисери

письменники

а) поет, автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння»

б) письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор»

в) публіцист, автор «самвидавської» праці «Лихо з розуму», головний редактор часопису «Український вісник»

г) письменник, літературознавець, автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація»

 Операція «Вісла»;

 послаблення репресивного апарату;

перехід від тоталітаризму до авторитаризму;

саморозпуск УГКЦ;

голод в Україні;

спроби реформувати економіку СРСР в умовах командної системи.

М.Зеров, М.Драй-Хмара, М.Рильський         

 О.Теліга, О.Ольжич, У.Самчук

Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко              

П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан

телевізійний центр  

суцільнозварний міст за проектом Є.Патона

постійно діючий атомний реактор

метрополітен

В. Стуса 

І. Дзюби 

О. Гончара 

Л. Костенко

проти самвидаву

на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.

за соцреалізм

проти свободи у всіх виявах

молодіжні клуби

Спілка письменників України та Спілка кінематографістів

Клуб творчої молоді «Сучасник» в Києві та клуб «Пролісок» у Львові

місцеві будинки культури

у енциклопедіях

із вуст в уста серед молоді

на шпальтах закордонних видань

у самвидаві

любов до рідної землі

свобода у всіх виявах

відстоювання справжньої творчості

орієнтація на соцреалізм

Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус

Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч

Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук

Тарас Шевченко, Іван Франко

Публіцисти, критики й правозахисники

письменники

скульптори

актори та сценаристи

молоде покоління митців шістдесятих років ХІХ ст., сформоване в період реформ

старше покоління митців шістдесятих років ХХ ст., сформоване в період тимчасової "відлиги" радянського режиму

молоде покоління митців шістдесятих років ХХ ст., сформоване в період тимчасової "відлиги" радянського режиму

молоде покоління митців шістдесятих років ХХ ст., сформоване в період сталінських репресій

відмова держави від антицерковної політики та атеїстичної пропаганди

ліквідація політико-ідеологічного контролю та цензури в галузі культури

вихід на літературний і суспільний обрії плеяди талановитої творчої молоді

уповільнення темпів русифікації та ідеологізації системи народної освіти

Б. Патон

О. Антонов

В. Глушков

М. Амосов

сприяло русифікації системи освіти в УРСР

не відповідало Закону «Про мови в УРСР»

створювало умови для дискримінації російської мови

відновлювало практику політики коренізації 1920-х рр.

лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР

припиненням переслідувань діячів українського національно-визвольного руху

активною діяльністю груп українських дисидентів

відмовою КПРС від впровадження єдиного мистецького методу — соціалістичного реалізму

зображення реальних людей з їх багатогранними інтересами, відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, критичне ставлення до негараздів у суспільстві

зображення радянської дійсності у прикрашеному вигляді, підкреслення переваг соціалістичного способу життя

підтримка художніми творами курсу на комуністичне будівництво, на «інтернаціоналізацію» суспільства

критика і заперечення комуністичного будівництва, прославляння життя на Заході

«Тронка»

«Прапороносці»

«Собор»

«За мить щастя»

одержання перших у світі штучних алмазів.

побудова найбільшого у світі прискорювача електронів у два мільярди електронвольт.

розробка нових методів квантової теорії поля та статичної фізики.

створення першої в СРСР керуючої машини широкого профілю «Дніпро».

Микола Вінграновський

Іван Драч

Василь Симоненко

Лесь Танюк

Іван Кандиба.

Левко Лук’яненко.

Дмитро Павличко.

Євген Сверстюк.

демократизація дала можливість реально здійснювати конституційні норми про право на вільне віросповідування, будівництво та відновлення ряду церков, повернення конфіскованого майна.

обмеженість і непослідовність десталінізації призвела лише до формального поліпшення становища церкви, відсутність механізму реалізації конституційних прав вірних різних церков.

процеси демократизації оминули релігійну сферу, продовження насаджування атеїзму, масове закриття храмів, особливо у центральних і південно-східних районах України.

процеси демократизації позитивно вплинули на релігійну сферу, зняття релігійних обмежень, активний розвиток різних конфесій, особливо іудаїзму та протестантських напрямів.

ідеологічна реакційність політики КПРС у духовній сфері, заборона використання української мови у державній сфері, закриття всіх україномомовних вишів.

обмеженість і непослідовність процесів демократизації, посилення процесів ідеологізації, русифікації, залишковий принцип у фінансуванні української культури.

процес десталінізації створив сприятливі умови для розвитку української радянської культури, всебічного розквіту української мови, запровадження її у всіх сферах суспільного життя.

створення найсприятливіших умов для розвитку української національної культури, виникнення різних мистецьких напрямків, повернення в культуру раніше заборонених постатей.

загалом схвальне ставлення, лише деякі представники (Микола Бажан, Максим Рильський, Ліна Костенко) виступили проти нового наступу на українську мову та культуру.

з розумінням, оскільки поділяла позицію партії щодо «зближення і злиття націй» у соціалістичному суспільстві.

негативне сприйняття, однак лише деякі її представники (Микола Бажан, Максим Рильський, Ліна Костенко) виступили проти прихованого знищення української мови та культури.

негативне сприйняття як загрози знищення української національної культури, масовий опір різноманітними методами.

Віталій Коротич.

Борис Олійник.

Іван Світличний.

Василь Стус.