Радянський Союз у міжвоєнний період

Радянський Союз було утворено у відповідності до вимог міжнародного права із ратифікацією союзного договору усіма республіками, що увійшли до його складу

Юридично, договір який передбачав утворення Радянського Союзу не існував, Договір між чотирма державами (РРФСР, УСРР, БРСР і Закавказькою РСР), проєкт якого було розглянуто в грудні 1922 р. у Москві, так і не затвердив І Всесоюзний З'їзд Рад

Фактично Договір між чотирма державами (РРФСР, УСРР, БРСР і Закавказькою РСР), що перебчав проєкт утворення СРСР, замінено було Конституцією 1924 р., підготовленою сталінським керівництвом

СРСР було утворено за так званим "проєктом автономії" Й. Сталіна, який передбачав включити незалежні радянські республіки (РРФСР, УСРР, БСРР, ЗСРФРР) до складу РРФСР (російської радянської федеративної соціалістичної республіки) як автономні, що передбачало мінімальну самостійність

Утворення СРСР відбулося на засадах конфедерації з реальним правом виходу кожної республіки із складу Радянського Союзу, що і дало юридичні підстави Україні та іншим Радянським Республікам вийти із складу СРСР на початку 1990- х років

У фомуванні СРСР переміг так званий "лєнінський проєкт федерації", де республіки, які входилидо складу СРСР, зберігали певним чином свій суверенітет (права, систему законодавсва, виконавчі, законодавчі, судові органи)

1-Д, 2-Б, 3-Г, 4-В

1-Д, 2-Б, 3-Г, 4-А

1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В

1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б

Заміна продрозкладки (примусове вилучення) фіксованим продподатком

Дозвіл селянам розпоряджатися надлишками після сплати податку, розвиток кооперативів

Передача дрібних та середніх підприємств у приватні руки, а великих — на госпрозрахунок (трести)

Проведення грошової реформи (1922-1924), введення стабільного червінця

Скасування загальної трудової повинності, запровадження найму робочої сили

політику "воєнний комунізм"

індустріалізацію

коренізацію

колективізацію

повстання моряків у фортеці Крондштат стало проявом кризи політики НЕПу

ключовим проявом кризи НЕПу було небажання селян здаватидержаві хліб за фіксованими низькими цінами

заходи, які здійснювалися в сфері економіки в період НЕПу (ринкова торгівля, яка давала можливість отримати прибутки та заощадити певні грошові суми , іноземні капіталовкладення в промисловість тощо) супечила жорткому контролю державної влади та більшовицькій диктатурі в політичному житті

голод 1921-1923років став причиною кризи політики НЕпу

курс на побудову суспільства соціальної рівності та справедливості ніяк не поєднувався з посиленням соціального розшарування населення, формуванням "нової буржуазії" (непманів) і "нової аристократії" (партійно-радянської номенклатури)

повний контроль партії та держави над усіма сферами життя — політикою, економікою, культурою, приватним життям

 встановлення однопартійної диктатури, культ особи вождя (Сталіна)

державна власність на засоби виробництва, командно-адміністративна система, планова економіка та форсована індустріалізація для перетворення аграрної країни на індустріальну

монополія комуністичної ідеології, всеохоплююча пропаганда, створення міфологізованих образів та боротьба з "ворогами народу"

соціальний контроль: вторгнення у приватне життя, мілітаризація, система загального контролю над поведінкою людей, що забезпечувалося насильством і репресіями.

відчуження громадян від власності та політичної влади, підпорядкування всіх інститутів (включно з законодавством) інтересам режиму. 

"У січні 1930 року ГПУ розробляє спеціальну операцію з депортації найзаможніших селян. Операція готувалася таємно і дуже ретельно. Очікуючи спротиву, ГПУ мобілізує резерви. Зокрема, в Україні було додатково розміщено понад кілька тисяч бійців військ ОГПУ СРСР, у тому числі спеціально передислокованих із внутрішніх районів СРСР. Крім того, для проведення розкуркулення в УСРР було мобілізовано із запасу майже 24 тисячі осіб. Усім було видано зброю» - зазначає історик Володимир Тиліщак

Один із більшовицьких лідерів Лев Троцький казав: "Що ж стосується сільського куркуля в Україні, то він для нас набагато небезпечніший, ніж російський куркуль"

На одному із засідань ЦК РКП(б) вождь пролетаріату - Володимир Ленін, сказав: «Ніякі Денікіни, Юденичі нам не страшні, бо їхні програми застаріли. Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити. Доручаю Сталінові як представникові партії, а Дзержинському й Триліссеру по лінії ЧК виконати це завдання»

Доктор історичних наук, джерелознавець Сергій Білокінь писав: «Прямим витвором Леніна і його близьких соратників були й концентраційні табори. Їх початок датується не кінцем тридцятих, а найпершими роками існування цієї влади. Ще 15 квітня 1919 року ВЦВК за підписом М. І. Калініна видав декрет «Про табори примусових робіт», що узаконив впровадження табірної системи й примусової праці. Того року було створено концтабір у Києві. «Соловецький табір примусових робіт особливого призначення» («СЛОН ОГПУ») утворено за постановою РНК СРСР від 13 жовтня 1923 року»

«Засновувались табори у такій глушині, звідки не виривались ніякі відомості про беззаконня, які творили кати, — стверджує Алла Новицька. — Географічно ізольованими, з суворими арктичними природними умовами були і Соловки. Це група островів у південно-західній частині Білого моря, сучасна Архангельська область, звідки до Полярного кола 150 кілометрів. Сніг в ярах тут тримався до середини літа, а навколишнє холодне море унеможливлювало втечу. На Соловках в’язень був ніким, статистичною одиницею, з якою наглядачі могли зробити все, що заманеться, — зґвалтувати, бити, знущатися, примушуючи годинами стояти на одній нозі на морозі чи вичерпувати воду з ополонки, закатувати до смерті. Начальник табору, сміючись у очі приреченим, казав: «Здесь власть не советская, а соловецкая»

Офіційно початком Великого терору є оперативний наказ НКВС СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р.

Запроваджений в 1935 році курс на "форсовану індустріалізацію" сприяв розвитку в СРСР промислового виробництва, швидкого будівництва великих підприємств, що є фактом, адже постали такі гігантські підприємства важкої промисловості: Дніпрогес, Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Харківський тракторний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування, а також потужні електростанції, заводи та шахти, що якісно змінило побут жителів міст Радянського Союзу та вплинуло на підняття рівня життя населення

Плакат створював негативний образ заможного селянства ("дадим кулаку нужньій отпор")

Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму»

Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян

Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі

 Комісія «Молотова-Попова»

"чорні дошки"

"Закон про п'ять колосків"

"перукарські ножиці"

"ножиці цін"

"суцільна колективізація"

"воєнний комунізм"

"заміна продрозкладки продподатком"

Селяни в Радянському Союзі до 1974 року не мали паспортів

1937-1938 роках репресії в СРСР набули найбільшого розмаху і отримали назву "Великий терор", коли близько 2/3 українців (майже 2 млн осіб ) було засудженго до розстрілу

Голодомор 1932-1933 років був не наслідком економічної кризи, а свідомою політикою радянської влади, спрямованою на знищення частини українського народу. Сукупність аргументів і доказів підтверджує його геноцидний характер

Форсована індустріалізація сприяла появі гігантських заводів з виробництва сталі, тракторів, важкого обладнання, що забезпечувало індустріалізацію, а тому сприяло покращенню якості та рівня життя населення

Офіційно Договір про створенння СРСР, який відповідав би нормам міжнародного права, був підписаний усіма республіками, які увійшли до його складу, по факту ратифікований так і не був

я прочитав / прочитала та усвідомила в чому полягала зацікавленість радянської влади в організації голодомору з усіма його ознаками та наслідками, які відомі історії

я не зміг / не змогла прочитати, бо багато інформації

я нічого не зрозумів / зрозуміла ні про Голодомор, ні про процес утворення СРСР, ні про будь- яке інше явище