Реалізм (історія, формування, ознаки)

Напрям у європейській літературі й мистецтві у кінці 18 — на початку 19 ст., представники якого боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми.

Літературно-мистеціький напрям, який полягає у всебічному відображенні взаємин людини й середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування особистості

Прогресивна ідейна течія, представники якої прагнули до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, «вічної справедливості», рівності та інших принципів, що, на їх думку, випливають з самої природи, з невід'ємних «природних прав» людини.

у І половині ХVІІІ століття

у ІІ половині ХVІІІ століття

у І половині ХІХ століття

у ІІ половині ХІХ століття

у 30-40 роках ХІХ століття

у 30-40 роках ХVІІІ століття

у 30-40 роках ХХ століття

у 60-70 роках ХІХ століття

правдивий

бажаний

справжній

чуттєвий

дійсний

життєвий

Бальзак

Байрон

Стендаль

Пушкін

зображення виняткового героя у виняткових оставинах

зображення типового героя в типових обставинах

авторське сприйняття дійсності

зображення людини в різноманітних соціально-побутових і психологічних зв'язках із навколишнім світом

відтворення дійсності, її правдиве зображення

позитивізм

натуралізм

негативізм

позитивізм

об'єктивізм

натуралізм

реалізм

англійська

російська

французька

німецька

Т.Шевченко

І.Франко

Панас Мирний

В.Сосюра

пошук ідеалу, який відповідає високим морально-етичним стандартам

зображення виняткового героя у виняткових обставинах

ліризм

неможливість успішного результату розв'язання конфлікту

проблема взаємин людини й серидовища

вплив соціально-історичних умов на формування особистості

захоплення уявою, фольклором

типізація дійсності

тяжіння до фантастичного й надприродного