Речення

Речення - це одне або кілька слів, об'єднаних спільною думкою.

Речення - це набір слів.

Слова в реченні не зв'язані між собою за змістом.

Слова в реченні зв'язані між собою за змістом

Книжки треба шанувати!

Не брудни книжки!

Пошкоджені книжки слід полагодити.

Шануй книжки!

Спи, моя пташко!

Стань, послухай, роздивись.

Я люблю українську мову!

Буду я любити свою рідну мову!

Звертання - це тільки одне слово, яке називає того (те), до кого (до чого) звертаються.

Звертання - це головні слова у реченні.

Звертання - це слово або сполучення слів, яке називає того (те), до кого (до чого) звертаються.

Звертання на письмі виділяються тільки комами.

Звертання на письмі виділяються комами або знаком оклику.

Звертання завжди стоїть на початку речення.

Звертання не може стояти в кінці речення.

Звертання може стояти на початку, у середині і в кінці речення.

В усному мовленні звертання виділяються паузами.

Слова в реченні, що відповідають на певні питання, називаються членами речення.

Усі слова є членами речення.

Підмет і присудок - це другорядні члени речення.

Підмет і присудок - це основа речення.

волошково світиться

світиться в небі

зоря в небі

зоря світиться

Зв'язок між членами речення можна встановити за допомогою питань.

Щоб установити зв'язок між членами речення, треба визначити його основу.

Між головними членами речення існує двосторонній зв'язок.

Між головними членами речення існує односторонній зв'язок.