Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова

А  Скрипка співала про сонце, і небо, про ліс, і струмочки.

Б   Вересень холодний, але ситий.

В   Падають тепло і глухо яблука в нашім саду.

А  Завод і лан, село і місто злилось в єдину пісню чисту.

А  Вірш починається не з великої літери, а з великого болю.

Б   Народився на грані зими і весни білий підсніжник.

В   З боку острова долинає і тихий спів,  і музика, і невгамовний гуркіт

Г    На клумбі, або на грядці росли квіти.

А  Я вийшов на галявину, та побрів по полю межею.

Б   Чи праця, чи нудь­га його звалила з ніг.

В   Взимку сонце світить, а не гріє.

Г Замело кругом і доріжки, і стежини

А  Дощило скрізь: над лісом, над яром, над болотом.

Б   Все навколо світилось радістю: дерево, птахи, люди.

В   Тихо було навкруги,  і над широким пле­сом лиману,  і над урвищами гори.

Г    Крик та гук, регіт та жарти – усе злилося

воєдино над річкою.

А  Усе навколо наче завмерло: і трави, і дерева, і кущі.

Б   Степ, і лиман, і озеро, і море — усе повилось прозорим туманом.

В   Бабуся лікувала мене різним зіллям, м’ятою, ромашкою, чебрецем.

Г    І нагорі, і у кімнаті  — усюди було темно.

А  Де забарився, ти вечоре милий?

Б   Моє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін.

В   Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі!

Г    Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

А  Стій, серце стій,  не бийся так шалено.

Б   Зачерпнімо, любі друзі, ми води одним відерцем!

В   Брини, бандуро, стиха, співай, не угавай.

Г    Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. 

А  Хата, звісно, ніколи не замикалася.

Б   Не можна, кажуть, людині помолодшати.

В   Я не гірший за інших, на щастя.

Г    Нарешті, зʼявились дві машини. 

А  Не всі, мабуть,рослини доживуть до квітня.

Б   Деревам щось, напевно, сниться.

В   По-поєму, тут скоро буде дорога.

Г    Уявляєте, земля тужить без людей.

А  Здається полям не буде кінця.

Б   Мені осіння ніч короткою здається.

В   Тихе море здається спить.

Г    Цього року здається буде гарний урожай.

А  У тому будинку кажуть живуть привиди.

Б   Там кажуть з гір усю країну видно.

В   Кажуть усе мине.

Г    Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? 

А  Він принаймні ніколи не чув такої гри.

Б   Ми нібито маємо їхати на відпочинок.

В   Цього разу він може бути героєм.  

Г    А мені може просто хо­четься щастя