Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами

Велика кількість птахів оселяється на березі моря.

Поклала в торбинку хліба та цибулі.

Улітку річки в степу пересихають від пекучого сонця.

Квіточка фіалки дивилася своїми бузковими очима на безхмарне небо.

Харитя поклала торбинку, взяла в руки серп і почала жати.

Плоскі вершини гір вкриті ковилою, житняком, шавлією.

На полювання злітаються хижі птахи: орли, сови, яструби.

Ластівки, журавлі, лелеки вже прилетіли з вирію.

Сільському господарству завдають шкоди миші, ховрахи, хом'яки.

У липні збирають чебрець, звіробій, ромашку.

На початку літа цвітуть усіма кольорами шавлія, чебрець, воронець та інші трави.

У Карпатах багато рідкісних рослин тис, ялиця, рододендрон.

Благородні олені, куниці, козулі, білки живуть у горах.

Їжаки живляться морквою, яблуками, грибами.

Діти взимку катаються на санчатах, ковзанах, лижах.

Восени на узліссях ростуть підосичники, сироїжки, лисички.

У зоопарку з'явилися: африканський слон, носоріг, лев, і гепард.

Туристи побували у Львові, Дрогобичі, Коломиї, Івано-Франковську.

Вірили наші предки в існування: лісовиків, домовиків, русалок.

Ближче до людей переселяються: ворони, сороки, і синички.

Ти частіше згадуй рідну домівку.

Про добро сину пам'ятай завжди.

Хай веселять тебе любов і праця.

Моя подруга Ганнуся якось зайшла до мене.

Ставай же князю на поріг високий.

Нехай в піснях твоїх поете вустами серце промовля.

Урок ми почнемо через кілька хвилин.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу.

На щастя до міста йшов автобус.

Мої діти завжди мені кажуть добрі слова.

Дарую вам на щастя цей рушничок.

У сонячних променях сніг здається рожевим.

Півень вмить злетів на пліт, і заходився кукурікати.

Гордовито стоять малинові шишки будяка, над ними літають джмелі.

Проліски, фіалки, сон-трава: навесні з'являються у мішаних лісах.

На великодньому столі красувалися паска, крашанки, кручені ковбаси.

Гірське джерело б'є з-під скель і витікає на галявину.

Срібно жебонить прозора вода, і я нахиляюсь до неї.

Здається, ніщо не може порушити величний спокій природи.

У заповідних степах забороняється орати, сіяти, полювати, їздити на машинах.