Речення з однорідними членами

Котилася тарілочка по крутій горі, забавляла любих діточок у моїм дворі (Л. Глібов).

Ходить літо берегами в шумі яворів, і замовкнув над полями журавлиний спів (В. Сосюра).

Заходить до хати зоря - зоряниця, і гомін стихає кругом ( М. Сом).

Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан (Л. Костенко).

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі (М. Стельмах).

Постихали співи й жарти у дворі моїм (Л. Глібов).

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю (Т. Шевченко).

І летять вони полями в села і міста(В. Сосюра).

Ми проводжали літо у дорогу, зібрали йому яблук, слив, і груш (З. Тищенко).

Знову літо стане на порозі,теплом і сонцем привітає нас(З. Тищенко).

Літо дивиться в очі, пахне хлібом і медом (З. Тищенко).

Потопало літо у садах, з вишень та черешень брало сили (З. Тищенко).

Я все передала у спадок дочці: високі зірки, і сни кольорові, і родимку ніжну на правій щоці, і віру високу...(Г. Чубач).

За все моя совість в одвіті: за ріки мілкі, за сад - неврожай, за спокій на білому світі(Г. Чубач).

Вечірнє сонце падає навскіс на стіл, на стіни, на зелену вазу (Г. Чубач).

Росу, тумани і зірки - усе любов моя вмістила (Г. Чубач).

І я пройдуся, поклонюся зіркам і сріблові роси (Г. Чубач).

Пропливла всі моря й океани і вернулась на рідний поріг (Г. Чубач).

Мої батьки і прадіди мої ніколи не цурались свого роду (Г. Чубач).

Я розкажу про квіти і про сад (Г. Чубач).

Шумить (?) і шепче (?) і тривожить зрадливий дощ із - за кутка (М. Рильський).

Від чабанів пахло і вітром (?) і сонцем (?) запашними травами (?) духмяним степовим зіллям (О. Гончар).

Вересень причепив до свого бриля червоний кетяг калини (?) і нитку бабиного літа (М. Стельмах).

Любіть травинку (?) і тваринку (?) і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко).