Речення з прямою мовою

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

чуже мовлення, передане не дослівно, але зі збереженням змісту

вказівка на того, кому належать сказані слова

Мама попросила, щоб я завжди говорив правду.

Калина хвалилася, що вона з медом солодка.

Ми спитали соловейка Навесні ти для кого так виспівуєш пісні?

" Слон сказав своєму сину" , - від застуди їж малину.

Соловей щебече в лузі: " Добрий ранок всім вам, друзі!"

"А чому снігів нема" - мовить грудневі зима.

Кінь засміявся й спитав басовито " Де ж це ви, сестро, згубили копито?"

Жабка зелена зустріла коня: " Доброго дня! Ми, здається, рідня.

Кажуть в народі правдиві слова: " Хліб-годувальник - всьому голова".

А: " П".

А: "п".

"П", - а.

"П", - а.

А: " П".

"П?" - а.

Тарас Шевченко закликав: "Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

"Заговори, щоб я тебе побачив" - писав Сократ.

"Я притомився з дороги", подумав він.

Хай замріяна весна тобі розкаже, як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй.

А жовте листя осені щебече щоб швидко-швидко йшла вже геть.

перед прямою мовою.

після прямої мови.

усередині прямої мови.

знак оклику

знак питання

крапка

До булави треба голови казали запорожці.

Літо в осені питає де ти поділа журавлів?

Який урок тобі подобається найбільше спитала вчителька.

"Ха-ха, Машка!", – засміялася Наталочка.

Він сказав: "Прошу... намалюй мені баранця".

От як повилазили старости з-за столу, дівка до їх та й питає: "Скажіть же мені, що ви за люди і звідкіль родом?"

Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса: "Мова - це пісня душі, покладена на слова".