5 клас. Підсумкова робота з української мови для здобувачів освіти сімейної форми навчання (за рік)

лексикологія

морфологія

фонетика

фонологія

 графіка

Крило - це літальний орган птахів, комах та деяких ссавців.

Великий - Н.в., однина, чоловічий рід.

Голова - це частина тіла людини або тварини, у якій міститься мозок — вищий відділ центральної нервової системи.

Великий - значний своїми розмірами, величиною.

Працювати - затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися.

стіна, географія, поні

тополя, спорт, театр

директор, музей, цирк

брошура, монітор, мрія

розум, партер, альбом

манна

бруто

нето

вана

мадона

киянин

крило

голова

ручка

горло

двоє

українка

шафа

ключ

присудок

синоніми

антоніми

омоніми

пароніми

дружити, приятелювати, ворогувати, товаришувати

жити, існувати, мешкати, вмерти

повідомляти, сповіщати, оголошувати, інформувати

мати, мачуха, мати-й-мачуха, ненька.

Це просто осінь,  осінь восени.

Така тиша, а я прагну галасу!

Ми ніби і  мудріші , і  багатші , але щасливих менше на землі.

І тепер: хоч буран, хоч бур’ян, хоч туман, а мені сонячно.

дипломат-дипломант

початок-кінець

метелиця-хуртовина

надія-безнадія

коса (заплетене волосся) - коса (сільськогосподарське знаряддя праці)

близькі за звучанням, але різні за лексичним значенням і написанням слова.

слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням.

слова з протилежним лексичним значенням.

слова, що звучать по-різному, але однакові або близькі за значенням.

гармонія

симфонія

краватка

піца

баскетбол

проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний

совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний

шіс..надцять, очис..ний, доблес..ний

учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс…ний

хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий

Здолати втому допоможе контрастний душ.

Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.

Відбулася позачергова сесія областної ради.

Через замети ми безвиїзно просиділи в селі.

Ви можете під’єднати швидкісний Інтернет.

Він йде до своєї мети.

Олена живе в Львові.

У Японії X—XIX століть представниками військового стану були самураї.

В Європі підтримують незалежність України.

Квітли вишні і одцвітали.

...речний

...ýдзик 

...ава

...едзь

...ніздо

а...рус

ранок, ракурс, радість, розум

обличчя, облік, опера, округ

мереживо, місяць, морква, молодь

палітра, праска, проба, програма

тарілка, талант, телефон, тривога

юний, нюанс, браконьєр, єнот

зграя, різьбяр, черв’як, мільярд

ялина, бюджет, п’ять, боснієць

кар’єра, ювілей, сузір’я, пюре

зв’язок, ярлик, маєток, в’юнець

[б]

[т/]

[с/]

[й]

[ц/]

тьохкає, щемить, гривня, заява

щемління, пісня, місяць, любов

зілля, дзеркало, з’єднати, нюанс

щедрість, пам’ять, ячмінь, людина

бджола, послання, дев’ять, рядок

А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.

Земле рідна, я так люблю тебе!

Сонце вже давно зайшло за обрій, і не чутно співу пташок.

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Пахнуть сонцем дині спілі, хмелем б’ють меди скажені.

Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани.

Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами: "Бідна моя Україно, стоптана ляхами!"

"Що болить?" мене питали.

"Ну що ж ви, снігу давайте!" - гукнув у небо розлючений мороз.

"Побіжу, - думаю, - в машину, та рачки попід тютюнами".

— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! — жалібно озивається він.

— Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

— Знаю, знаю — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! жалібно озивається він.

— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Давай—давай!

— Діду — ще жалібніше повторює мій друг — ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

Діду! — жалібно озивається він.

Давай—давай!

Діду, — ще жалібніше повторює мій друг, — ви одійдіть за хату, ми виліземо.