Рівень життя населення в роки "застою"

голодомори та війни

економічна незабезпеченість населення

наслідки Чорнобильської катастрофи

еміграції за кордон

збільшення кількості жителів міст

збільшення кількості сільського населення

зросла кількість іноземців

зменшилася кількість росіян

міграція робочої сили

формування «єдиної радянської нації»

іміграція поляків

від’їзд євреїв до Ізраїлю

переважання смертності над народжуваністю

непманам

дисидентам

номенклатурі

«шістдесятникам»

з’явилися магазини самообслуговування, універмаги

доходи громадян не покривалися достатньою масою товарів

дотації на оплату житла, транспорт та ін.

дохід колгоспника був вищим, ніж робітника чи службовця

створюються будинки побуту, побутові комбінати, фірми побутових послуг

розгулі організованої злочинності

низькому рівні трудової дисципліни

зростанні безробіття

посиленні репресій проти інакомислячих

реконструкція старих сіл

створення експериментально-показових сіл

зростання національного доходу

скорочення кількості сільських дворів

скорочення різниці в оплаті праці між селом і містом

зростання грошової маси відбувалося швидше, ніж зростання продукції

повне вирішення житлової проблеми

вдала реалізація продовольчої програми

за рівнем життя радянський союз перебував серед країн-лідерів

високий рівень радянської медицини підтверджувався визнанням радянських медичних дипломів за кордоном

штучне обмеження високої заробітної плати

значне погіршення порівняно з попередніми десятиліттями, пов’язане з невдачею господарської реформи, частими посухами тощо.

значне поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, оскільки держава закупляла чимало потрібних народові товарів за гроші, отримані від продажу нафтопродуктів.

поліпшення порівняно з попередніми десятиліттями, але значне відставання від рівня життя розвинених країн, значні відмінності між рівнями життя партійної номенклатури та інших категорій населення, між містом і селом, постійний дефіцит якісних товарів.

поліпшення якості життя, про що свідчить вирішення продовольчої та житлової проблем, зростання якості медичного обслуговування, скорочення різниці між містом і селом.

ефективне, раціональне використання людських ресурсів та інтелектуального потенціалу

динаміка вікового складу змінювалася в бік омолодження населення України

подолано відставання від країн Заходу за рівнем споживання продовольчих та промислових товарів на душу населення

хронічний дефіцит товарів повсякденного попиту на споживчому ринку

масова міграція населення з села в місто

зближення оплати праці робітників та інженерно-технічних працівників