Уважно прочитай
"КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКУ ХМАРИНКУ"
Одного разу навесні з’явилася в небі маленька сіра хмаринка. Вона була настільки маленькою, що її ніхто не помічав — ані птахи, які пурхали в небі, ані тим більше люди, які ходили по землі. А ось хмаринка пливла небом і дуже уважно розглядала все, що пропливало під нею, адже вона щойно з’явилася на світі й ще нічого не бачила й нікого не знала. Пропливала хмаринка над полями й бачила людей і комбайни, які сіяли зерно. Пропливала над річкою й бачила риб, які плавали під водою. Цілий день пливла хмаринка небом, багато всього цікавого побачила, та й сама за день підросла.
Наступного ранку підпливла хмаринка до великого міста. Дуже їй сподобалося спостерігати за різнобарвними машинами, які швидко проїжджали по дорогах, і за миготливими світлофорами, які могли зупинити потік машин. За бабусями й дідусями, які повільно прогулювалися в парку зі своїми собачками, і за тітоньками й чоловіками, які кудись квапилися, проходячи по вулицях, і спускалися під землю в метро. Але найбільше хмаринці сподобалося велике і яскраве сонечко, що пропливало в небі неподалік. Сонечко посміхалося всім людям і машинам, а люди й машини теж посміхалися сонечку, деякі навіть махали йому руками.
— Здрастуй, яскраве сонечко! — здалеку закричала хмаринка.
— Здрастуй, хмаринко! — ласкаво відповіло сонечко.
— Миле сонечко, скажи, чому тобі посміхаються всі ці люди?
— Тому що всі вони — мої друзі.
— Як же тобі вдалося подружитися з усіма?
— Дуже просто: я завжди всім посміхаюся. А ще намагаюся всім-всім подарувати своє тепло.
— А можна я теж буду твоїм другом?
— Звичайно, підпливай до мене ближче.
І сіра хмаринка швидко попливла небом до сонечка, щоб обійняти його. Але за час своєї подорожі хмаринка так виросла, що закрила собою й сонечко, і все небо.
— Як же так? — засмутилася хмаринка. — Невже я ніколи не зможу ні з ким подружитися?
Так сказала хмаринка й гірко заплакала. Її сльози капали прямо на землю: на дороги, на машини й на людей. Виплакала хмаринка всі свої сльози й знову стала зовсім маленькою. А на небі з’явилося яскраве сонечко. Простягнуло воно до хмаринки свої золоті промені,
і маленька хмаринка посміхнулася.
— Як же все-таки приємно дружити! — сказала хмаринка.
З тих пір маленька хмаринка і яскраве сонечко стали друзями!
Який жанр цього твору?
Про кого розповідається в казці?
В яку пору року з'явилася на небі маленька хмаринка?
Кого побачила хмаринка пропливаючи над полями?
Кого побачила хмаринка пролітаючи над річкою?
Куди підпливла хмаринка наступного ранку?
У кого було багато друзів?
Що сталося з хмаринкою за час подорожі?
Чому заплакала хмаринка?
Хто заспокоїв хмаринку?
Як заспокоїло сонечко хмаринку?
Продовж речення:
- Як же все-таки приємно... !
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома