Романтизм у музиці

Романтизм приніс у фортепіанне виконавське мистецтво ХІХ ст. новий світогляд і, продовжив принципи класицизму та способи у педагогічну практику, багато з яких поступово стали загальноприйнятими у фортепіанній методиці.Видатні педагои-романтики ХІХ ст. зафіксували систему своїх поглядів у методичних працях.

 Романтизм приніс у фортепіанне виконавське мистецтво ХІХ ст. новий світогляд і, відповідно, нові принципи та способи у педагогічну практику, багато з яких поступово стали загальноприйнятими у фортепіанній методиці. Жоден з видатних педагогів-романтиків ХІХ ст. не зафіксував систему своїх поглядів у методичній праці.

Романтизм приніс у фортепіанне виконавське мистецтво ХІХ ст. новий світогляд і, відповідно, нові принципи та способи у педагогічну практику, багато з яких поступово стали загальноприйнятими у фортепіанній методиці. Видатні педагоги-романтики ХІХ ст. зафіксували систему своїх поглядів у методичних працях.

Епоха романтизму (ХІХ ст.) ставить у центр естетики музичного виконавства особистість артиста

Епоха романтизму (ХІХ ст.) ставить у центр естетики музичного виконавства артиста-віртуоза

Епоха романтизму (ХІХ ст.) ставить у центр естетики музичного виконавства особистість віртуоза -артиста

відтворити почуття, настрій людини, її душевні хвилювання у звуках музики. Цінується виконавське самовиявлення, формується поняття “піаніста-віртуоза”, який вільно володіє інструментом і відтворює різні технічні складності.

відтворити почуття, настрій людини, її душевні хвилювання у звуках музики. Цінується виконавське самовиявлення, формується поняття “піаніста-поета”, здатного раціонально мислити , не піддаватися емоційному стану.

відтворити почуття, настрій людини, її душевні хвилювання у звуках музики. Цінується виконавське самовиявлення, формується поняття “піаніста-поета”, здатного “проникнути в людську душу і тонко, по-мистецьки відтворити її переживання”

Провідною рисою висловлювання майже всіх великих піаністів-романтиків виступає строга, контрастна, “чарівливо щира виконавська інтонація”, що слугує важливим компонентом їхнього артистичного шарму 

Провідною рисою висловлювання майже всіх великих піаністів-романтиків виступає довірча, діалогічна, “чарівливо щира виконавська інтонація”, що слугує важливим компонентом їхнього артистичного шарму 

Романтикам властиве його цілісно-емоційне сприйняття.

В основі їхнього розуміння музично-виконавської творчості лежить мислення художніми образами (почуттями, ідеями, втіленими в інтонаційно-звукових комплексах), і знаходить своє відображення принцип синтезу мистецтв.

Розуміння художньої суті виконуваного вимагає розвитку всієї особистості вихованця, формування його культурного тезаурусу.

Найважливішим стає емоційний зміст і характер музики, її суть.

З властивим для романтизму цілісного сприйняття художнього образу твору витікає ідея первинності внутрішньослухових звукових уявлень як підвалин музичного мислення музиканта.

Найважливішим є віртуозність виконання, цілісність форми, контрасність та характер музики.

Критеріями творчої діяльності у романтиків виступають вільне самовираження митця, індивідуальна своєрідність та самобутність його особистості, неповторність і оригінальність бачення ним світу.

Критеріями творчої діяльності у романтиків виступає володіння формою, технічною вправністю,неповторність і оригінальність бачення ним світу.

Естетичним мистецьким ідеалом для романтиків слугує можливість розкриття раціонального мислення людини, що зумовлює тяжіння до нормативності, а також до емоційної напруги вираження

Естетичним мистецьким ідеалом для романтиків слугує можливість розкриття безкінечності внутрішнього духовного світу людини, що зумовлює відкидання будь-якої нормативності, а також тяжіння до емоційної напруги вираження

Розвиток слуху лягає в основу навчання піаніста.        Проголошується індивідуальний підхід до навчання, виникає ідея про необхідність формування “звукотворчої волі” учня на основі особливостей його обдарування. Художні ідеали виконання зумовлюють роботу над твором на високому рівні складності. Головним завданням педагогіки стає передусім виховання творчого потенціалу молодого музиканта

Розвиток темпо-ритму лягає в основу навчання піаніста.        Проголошується індивідуальний підхід до навчання, виникає ідея про необхідність формування “звукотворчої волі” учня на основі особливостей його обдарування. Художні ідеали виконання зумовлюють роботу над твором на високому рівні складності. Головним завданням педагогіки стає передусім виховання раціонального потенціалу молодого музиканта

Розвиток ритму лягає в основу навчання піаніста.        Проголошується індивідуальний підхід до навчання, виникає ідея про необхідність формування “звукотворчої волі” учня на основі особливостей його обдарування. Художні ідеали виконання зумовлюють роботу над твором на високому рівні складності. Головним завданням педагогіки стає передусім виховання творчого потенціалу молодого музиканта

У класиків превалює раціонально - інтелектуальне, провідна роль належить емоціям, які є джерелом і критерієм пізнання, а також організуючим чинником у творчій сфері. У романтиків визначна роль відводиться інтелектуальному сприйняттю, важливе значення відіграє емоційно-розумове переживання та безпосередність сприйняття світу митцем.

У класиків превалює раціонально - інтелектуальне, провідна роль належить розуму, який є джерелом і критерієм пізнання, а також організуючим чинником у творчій сфері. У романтиків визначна роль відводиться інтуїції, важливе значення відіграє емоційне переживання та безпосередність сприйняття світу митцем.

Культивується виразність і змістовність фразування, тонкість та різноманітність звукових градацій, ідеалом фортепіанного звучання стає співуче туше.

Посилюється увага до виховання у виконавця слухового самоконтролю, який визначає характер способів звуковидобування.

Прагнення кантиленного туше, нова фактура у творах композиторів-романтиків викликають зміни у ставленні до технічного апарату піаніста та в аплікатурних засадах.

Застосовуються цілісні рухи, використовуються всі частини руки, а також корпусу як найбільш відповідні у виконавському плані