Розділові знаки при однорідних членах речення

Князь Ярослав Мудрий любив читати, цінував книгу, і зібрав величезну бібліотеку.

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, і вірна любов.

На річці, у лісі, на полі: усюди було тихо.

Він не боявся нічого - ані реву бурі, ані гуркіту громів.

Стрімка, гірська річка рветься, шукає собі русло.

Мандрували гайдамаки густими, темними лісами.

Хочу бачити, знати, і чути, і любити, й творити красу.

На річці, на узліссі - усюди було тихо.

Ми разом із словами набираємося розуму, набуваємо чужих думок, і навчаємося думати.

Осінь стояла червоно-багряна палаюча, суха.

Потемніло, завітрило, закрутила курява.

Тут були тиша і великий спокій природи і строгість та сум.

Дорога слалась по зеленому степу широким килимом.

Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі.

Неси ж мені коню по чистому полю.

О шостій годині гості сідали за стіл обідати.

Неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав.

Місяць пливе оглядати і небо і зорі, і землю і море.

Земля молодіє від рясту, і від сонця.

І зорі, і місяць, і трави з росою вітають мене.

Кожна людина свято береже у своїй пам'яті все, що супроводить її з дитинства і рідну хатину і батьківський поріг і своє місто чи село.

Старі верби кущі лози тихий очерет усе яскраво відбивалось у воді.

Були там різні дерева і дуби широкочолі і липи запашні і тремтячі осики.

Білим пухом тополиним все застелено довкола сад подвір'я шлях левада.