Розділові знаки при вставних словах

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана

Певно руїну та буря зробила? 

Він знає це певно. 

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

Парубок спершу, мабуть, чи й не прийняв її за ту польову царівну

Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль. 

І ось, нарешті, вершина

На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила. 

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

На щастя, підходив Андрій

Вони встали й пішли – обоє чомусь засмучені – і вже до самої домівки мовчали. 

Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.

На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало. 

Після цього він спинився на двох парах, які, за його словами, були прикладом як для учителів, так і для учнів з усіх поглядів.

Це була, так би мовити наша фамільна ворона

Одне слово летимо вже через Гімалаї. 

Мужність, як правило – скромна

Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпани „Мідний вершник”, „Синій птах”, флокс „Декабристи”.

Дещо правда, ми встигли зробити. 

Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.

У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення. 

Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли. 

У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі.

Очевидно, знову нам доведеться йти пішки.

Микола, очевидно, знав усю правду про них

Дівчата ті, на мою думку, збиралися нести квіти на базар, щоб продати.

Мабуть, завтра знову буде морозно надворі.

Степане, знай, говорити про себе постійно - це не дуже ввічливо.

По-перше, підготуйтесь до виконання тестів, а вже потім думайте про розваги.