Розділові знаки при звертанні 5 кл

Не тривожся зовсім моя, дівчино.

Мене, ти дубе, затінив, як хмара.

А ти голубе, співай на калині.

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає.

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

Звертання виражаємо у формі кличного відмінка.

Звертання бувають поширеними і непоширеними.

Звертання найчастіше виступає в ролі підмета.

Дорогі, діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти, ставтеся дбайливо до природи!

Дорогі діти ставтеся, дбайливо до природи!

Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля

Де, ти, фантазіє, там радощі й весна

Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці

Чого ж мовчиш, ти, сивий, вітряче?

Люби мій брате край свій рідний

називного

родового

кличного

будь-якого

поширене

непоширене

немає звертання

окличне

Тату наш, лелека, прилетів!

Мамо чуєш, мову солов’їну?

Злітай, птице, у чисте небо!

Виростай для правди й волі мій, синочку!

Стомилася сину дай одпочину.

Лебедю лебедю Ти повертаєш додому: на тихії води, на зорі Вкраїни ясні.

Я розумію вас звірята і рослини.

Чужа душа то, кажуть, темний ліс.

Здрастуй, чарівна зимова казко!

День був ясний, сонячний та теплий.

 Минули десятки тисяч років, а малюнки на камені не зникли, залишилися.

Тату, купіть мені вудку та подаруйте на день народження. 

Природа і оберігає й остерігає людину від злих помислів.

Природо, я у полоні твого незвичайного зимового пейзажу.

Людино мудра, скільки таємниць ти приховуєш у собі

Стояла я і слухала весну.

так, може бути будь-яким членом речення

може бути тільки головним членом речення

не є членом речення

може бути тільки другорядним членом речення