Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях. Повторення

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Рушив пароплав покірний волі капітана.

Напевно цю руїну зробила буря.

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

На світанні ми пригорнемося до рідної землі і будуть люди цілувати поранені солоні шинелі.

Здається дими щезли зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.

У всякому ділі є свої майстри і своє натхнення.

Раз ласуни поснідать добре захотіли.

Шумить та хвилюється Київ і сонце сміється з висот.

Стара черемха заздро поглядала на молоду вишню.

Він дивився у вічі та насолоджувався її красою.

Сонечко обливало землю своїм світлом й цілувало промінням.

Сонце спускалося до обрію і вся вулиця палала ясним вогнем.

Сонце вже звернуло з обіду й хилиться на захід.

Сонце підбилося вгору в тумані мигтіло останнє проміння.

З добра й любові приходить щастя на возі.

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Дитина спитала у батька чому у нього сумні очі.

Мама попросила сина щоб допоміг скопати грядку.

Як хліб на столі не болить голова лагідно й тихо сказала бабуся.

Дівчинка бігла поруч з мамою і всім говорила "добридень"

Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся.

На будинках, на деревах, парканах: усюди червоний відблиск.

На будинках, на деревах, парканах, усюди - червоний відблиск.

На будинках, на деревах, парканах - усюди червоний відблиск.

На будинках, на деревах, парканах, усюди червоний відблиск.

З добра й любові приходить щастя.

Працею людина сильна і красива.

Шукаю вже не щастя а поради.

Ми маємо право на сум і любов.

Осінній вітер одгуляв, і затих.

Я шукаю чистих серцем а не гострих на язик.

І барвінком і рястом квітчає весна землю.

Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля.

Луки, гори, пишні сади принишкли.

І будинки і дороги, і ліси видно навкруги.

Червоно на небі, на узгір’ях і на горі.