Розвиток науки і техніки в другій половині XX — на початку XXI ст.

метод господарювання, що поєднує централізоване керівництво з господарською самостійністю підприємств у використанні фінансів і реалізації готової продукції.

спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких факторів виробництва, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина.

зростання обсягів виробництва за рахунок впровадження досягнень технічного прогресу, підвищення якості трудових ресурсів, форм організації виробництва.

процес докорінних якісних змін у техніці та технології виробництва, організації праці, пов'язаний із перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу суспільства.

опанування ядерної енергії.

відкриття нових планет.

відкриття ДНК.

Відкриття і використання нових джерел енергії.

Хімізація промисловості й сільського господарства. 

Зростання ролі практичних знань та навичок.

Якісна зміна транспорту, зв’язку, комунікацій.

“Космізація” науки, виробництва.

Кібернетизація (комп’ютеризація) виробництва та управління.

“Біологічна революція”, розвиток генної інженерії.

Початок застосування меxанізаціі та теxнологій у сільському господарстві.

В,А,Б,Г

А,Б,В,Г

В,А,Г,Б

Ю. Гагарін

 Г. Титов

Г. Береговий

П. Попович

США

СРСР

Китай

Японія

генетики

математики

кібернетики

електроніки

історії

фізики

Юрій Гагарін

Павло Попович

Леонід Каденюк

Олексій Леонов