Русь-Україна у другій половині ХІ - першій половині ХІІІ ст.

сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, земель, що проводять незалежну політику;

зміцнення самостійності удільних князівств;

держава, утворена з країн і земель, підкорених державою-завойовницею;

форма державного управління через обраних народом урядовців.

Ізяславу;

Володимиру Мономаху;

Мстиславу Великому;

Ярославу Осмомислу.

Ізяславу;

Всеволодові;

Святославу;

Володимиру Мономаху.

Володимира Великого;

Ярослава Мудрого;

Володимира Мономаха;

Мстислава Великого.

вони вважали, що потрібно зруйнувати Київ, щоб не було міжусобних війн;

 вони вважали, що хто володіє Києвом, той володіє всією Руссю;

вони вважали, що Київ – це столиця держави і ним повинні керувати всі князі;

вони вважали, що Київ – це важливе торгівельне місто і його треба контролювати.

Переяславському князівстві;

 Чернігівському князівстві;

 Волинському князівстві;

Галицькому князівстві.

1097 р.

1068 р.

1086 р.

1072 р.

1097 р.

1187 р.

1199 р.

1240 р.

Київське, Переяславське, Володимиро-Суздальське, Львівське;

Київське, Чернігово-Сіверське, Чернівецьке, Запорізьке;

Волинське, Галицьке, Смоленське, Дніпропетровське;

Київське, Переяславське, Чернігівське, Волинське, Галицьке.