Самостійна робота. Сполучник.

Сполучник - це самостійна частина мови, яка поєднує однорідні члени речення або частини складного речення

Сполучник - це службова частина мови, за допомогою якої утворюються словосполучення

Сполучник - це службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення або частини складного речення

Сполучник - це частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови

Одиничні, повторювані, парні

Прості, складні і складені

Сурядні та підрядні

Єднальні, протиставні, розділові і зіставні

Одиничні, повторювані і парні.

Прості, складні, складені.

Причинові, мети і допустові.

Сурядні і підрядні

та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому

аби, мовби, біля, ніби, начеб, в, щоб, якби

тож-то, тому-то,навколо, після, тільки-но, але, зате, проте

таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому 

адже/ж, або/ж, але/ж, бо/ж, все/ж, хоч/би, хоча/б, коли/б

отож/бо, тож/то, тому/то, тим/то, якби/то, тільки/но.

та/й, коли/б, тому/що, через/те/що, так/що, незважаючи/на/те/що, не/тільки/а/й.

за/те, про/те, як/то, хоч/би, отож/бо, адже/ж

бо, тому що, через те що, затим що, тим що, щоб, для того щоб, задля того щоб, аби

та й, коли б, тому що, зате, проте, однак, все ж

якщо, якби, коли б, аби, раз, і, а, але, або, тому

а, але, та, зате, проте, однак, все ж; або, чи, то... то, не то... не то.