Сценічне мистецтво

Мистецтво

Живопис

Музика

майстерність, вправність у будь-якій справі (у шитті одягу, у веденні переговорів

одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів.

вдало використовувати театральне мистецтво та його творчий метод – театралізацію

краса й багатство внутрішнього світу педагога, уміння вирішувати завдання, проектувати майбутнє. 

особлива, образно-емоційна мова творення нового; проникливий стиль співтворчості педагога й учня, орієнтований на розуміння та діалог з іншим. 

4

8

3

10

– потреба у самовдосконаленні й самовираженні;

– потреба у підвищенні загального рівня культури учнів засобами мистецтва;

– потреба у вдосконаленні вербальних та невербальних засобів комунікації;

– потреба у вдосконаленні емоційної культури;

– потреба у вдосконаленні знань з фаху, театральної педагогіки, психології, фізіології, філософії, світової культури, моралі та етики. 

– високий рівень знань з фаху, світової та національної культури;

– уміння керувати власним психофізичним станом (емоціями, настроєм), знімати зайву психічну та фізичну напругу;

– здатність до рефлексії та емпатії;

– розвинена емоційність;

– розвиненість педагогічної уваги, уяви, почуття гумору. 

Мотиваційний компонент

Когнітивний копонент

Діяльнісний компонент

Всі відповіді прпвильні

– це наука, яка досліджує специфіку театру через сценічну дію, особливості акторської і режисерської творчості, близьких до педагогічної. 

-це специфічний вид мистецької діяльності, який поєднує в собі можливості багатьох художньо-зображувальних засобів експресії, створює образи, розвиває мовлення, мислення, регулює поведінку. 

– це специфічний вид мистецької діяльності, який поєднує в собі можливості багатьох художньо-зображувальних засобів експресії, створює образи, розвиває мовлення, мислення, регулює поведінку. 

-це наука, яка досліджує специфіку театру через сценічну дію, особливості акторської і режисерської творчості, близьких до педагогічної. 

8

7

4

10

- синкретична діяльність учнів, яка дає змогу не просто обговорити літературний твір, а «відчути» його «вживу» усіма органами чуття.

– пристосування твору для подання в театрі, надання йому театральних властивостей.

це мистецтво сценічної дії

це велика життєва мета, якій він присвячує всього себе. 

це комунікативність, спільною основою і в акторській, і в педагогічній діяльності є взаємодія, жива співпраця об’єктів і суб’єктів діяльності актора з публікою, вихователя – з вихованцями

-    знати елементи образної мови театру (жест, міміка, рухи, мовлення), виражальних засобів у створенні художнього образу;

-    мати уявлення про різні види театрального спектаклю (ляльковий театр, вертеп, театр казок, фольклорно-етнографічний, театр опери та балету, театр драми і комедії);

-    мати поняття про єдність драматичної дії, художнього слова, пантоміми, хореографії, живопису, музики;

-    відтворювати образ театрального персонажа елементами пантоміми та міміки, жестами; художньо оформлювати спектакль (добирати костюми, декорації, музичний супровід);

-    брати участь у колективній творчій діяльності;

-    уміти емоційно сприймати образний зміст спектаклю, висловлювати свої враження в процесі сприймання театрального мистецтва.

Немає правильної відповіді