11-05-2020

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав леге­сенький туман (І. Нечуй-Левицький).

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом).

Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Поля, ліси, гори — усе сяяло після дощу.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхта­риками святкова ялинка.

Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний (В. Коза­ченко).

Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося.

Уже відспівав свою мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір, у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

З високого причалу собаку було добре видно;

Здавалося глухий зрозумів би;

Остання Митькова фраза прозвучала б навіть незрозуміло.

Дзвени, моя пісне крилата, в вітрах світової весни;

Слався од краю до краю, Вітчизно;

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

А усі члени речення

Б лише головні члени речення

В додаток, означення, обставина

Г лише другорядні члени речення

У ще змокрілих від сліз очах видніється сум.

Битий не раз ворог відступав на захід.

Вражений небаченим видовищем хірург прикипів на місці.

Навкруги виднілися стіни жител червоні й сірі.

На Близькому Сході важливу роль у житті людей відігравала глина 

Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова 

Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім 

Десь за річкою гув болотяний бугай

Славутич-ріка тече з давнини нашої, напуваючи землю цілющою вологою.

Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці

Там і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку

Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті 

Перед тобою світ — великий том розкритий.

Життя — спокута не своїх гріхів.

Одна в поета правда — чистота.

Я маю спокій — істинного друга.

У переповненій залі на неї хлюпнула хвилююча легка музика.

Михайлик довго лежав на випаленій сонцем траві.

Самотня похилена донизу тополя прощається з літом

Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.

У кімнату ллється повітря, напоєне пахощами літнього саду.

Народе мій, уже пора настала для щедрих зерен Правди і Добра.

На долині, край лісу, висить синя імла.

Новела, на відміну від оповідання, більш напружена й динамічна.

А Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах.

Зіткана сонцем з добра і любові пісня – зажура моя чорноброва.

Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявся.

На лівобережжі, замість верб і чагарників, видно смуги темені.

Умитий сонцем, ген над берегами калиновим багаттям жеврів схід.

...ніжну, спокійну, прекрасну. ... і літні тихі дощі.

.... і літні тихі дощі.

...з її буйним цвітінням та нестримною радістю

...та її лагідні вечори.

Від малих дітей болить голова а від великих - серце.

Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем, серединою ріки повільно плив човен

Кілька днів ми працювали не відпочиваючи.

Дівчина йшла додому зажурившись

Під вечір годині о сьомій самотній блукав я в саду.

Сухі скарлючені пальці ледь-ледь тремтіли

 Обізнаний з багатьма науками він написав багато цікавих творів

Зло нічого крім зла не дає і руйнує людину.

Місто залите сонячним промінням усміхалося мені.

Горять в росі ранкові трави налиті соком і силою.

Затоплений весняною повінню луг мирно дрімав під водою.

У лісі бродив туман підсинений молодою весною

другому 

першому

четвертому

третього 

третього

четвертого

першого

другого

 Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).

Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький).

З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Микитенко)..

 Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Баш)

 Час найкращий вістеноша розшукає тебе завжди (Ю.Петренко)

Вона Леся Українка мала залізну волю безмежну сміливість і допитливість думки ( М.Рильський)

І славний рід скінчився Чураї (Л.Костенко)

Микола Прокопів хлопчик такий школярик гарненький був(А.Тесленко)

3, 5

1, 2

1, 2, 3, 5

1, 5

відокремленою обставиною

відокремленим означенням

відокремленою прикладкою

відокремленим додатком

До співу крім рідних Леся запросила Варку.

Усі за винятком Мартиненка дивилися на капітана.

Між нами не було нічого окрім щирості.

Замість матері працювала дочка.

відокремленим поширеним означенням

підметом

відокремленою поширеною обставиною

додатком

Сонце викотилося із-за гаю червоне, велике.

Великий сон душі, не втілений у слові.

Прости мені, життя, дароване так щедро!

Іде дзвінка гроза садам зомлілі руки цілувать.

Ми, юні пташенята, пили мистецтво з першоджерела.

 Хлопець, на ім'я Роман, допоміг мені поставити сумки.

Шевченко, як поет, відомий усьому світу.

Синоніми, тобто слова близькі за значенням, використовують не лише в художніх творах.

І все-таки до тебе думка лине мій занапащений нещасний краю.

Ніч була темна але тиха.

Серед ночі над степом ані хмаринки.

Коло самого дому під вікнами росли кущі жовтої акації.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги,і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Вона сиділа замислившись (Ю.Яновський)

Людина! Це ж яке слово ! Його треба завжди стоячи говорити кашкета скидати(М.Зарудний)

Ліси загорялися пожежею горіли не стліваючи (У.Самчук)

Чалий підхопив друга і хитаючись пішов уперед (П.Бейлін)

 Уздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини

Андрій терпляче чекав, коли скінчиться дощ.

Ці лапаті сніги, ніби попіл імперії, так дбайливо тендітні ховають сліди.

Я тоді довго сидів над Дніпром, заколисаний його тишею.

Повернувшись зі школи, я пообідав і побіг грати у футбол.

 Збираючись у похід, туристи обов'язково перевіряють аптечку.

Повернувшись додому, мене не полишав радісний настрій.

Прокинувшись, діти побігли до озера на краю села.

Коло нього крутиться собака, то забігає наперед, то повернувшись, кидається назустріч.

Подививсь кругом себе і, перехрестившись, пішов собі тихо в Київ святим помолитись.

Карпо помаленьку, не хапаючись, переліз через перелаз у двір.

Кузька обнишпорив усі кущі, шукаючи Однокрила і, не знайшовши, пробрався в своє кубло.

Відокремленою прикладкою

Відокремленим додатком

Відокремленим означенням

Відокремленою обставиною

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

 І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.