Сферична Астрономія

Перетин сфери площиною, що проходить через центр сфери.

Перетин сфери площиною, що не проходить через центр сфери.

Дуга великого кола від полюса даного кола до будь-якої його точки.

Кут на поверхні сфери утворений перетином двох дуг великих кіл.

Пряма лінія, що проходить через центр сфери та будь які дві точки цієї сфери.

Дано сферу. Радіус сфери рівний 6400 км, через точку на сфері проходить паралель. Широта точки φ = 45°. Знайти радіус паралелі.

Дано сферу. Радіус сфери рівний 6400 км, через точку на сфері проходить паралель. Широта точки φ = 50°. Знайти радіус паралелі.

Дано сферу. Радіус сфери рівний 6400 км, через точку на сфері проходить паралель. Широта точки φ = 55°. Знайти радіус паралелі.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3600 км, Широта точки φ = 55°. Знайти радіус сфери.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3700 км, Широта точки φ = 55°. Знайти радіус сфери.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3800 км, Широта точки φ = 55°. Знайти радіус сфери.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3800 км, радіус сфери R рівний 6400 км. Знайти широту точки φ.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3900 км, радіус сфери R рівний 6400 км. Знайти широту точки φ.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3700 км, радіус сфери R рівний 6400 км. Знайти широту точки φ.

Дано сферу. Через точку на сфері проходить паралель. Радіус паралелі рівний 3600 км, радіус сфери R рівний 6400 км. Знайти широту точки φ.

Криволінійний трикутник на поверхні сфери, утворений перетином трьох дуг великих кіл.

Трикутник, всі сторони і кути якого менші ніж 180°.

Різниця суми кутів трикутника та 180°.

Трикутник, що має одну досить малу у порівнянні з двома іншими сторонами сторону.

Кут між перпендикулярами до осі перетину двох площин (кожен з перпендикулярів лежить, в одній з цих площин)

Дано сферичний трикутник. Кут А = 54°, кут В = 46°, сферичний надлишок ε = 4°. Чому рівний кут С?

Дано сферичний трикутник. Кут А = 53°, кут В = 47°, сферичний надлишок ε = 6°. Чому рівний кут С?

Дано сферичний трикутник. Кут А = 37°, кут С = 103°, сферичний надлишок ε = 2°. Чому рівний кут В?

Дано сферичний трикутник. Кут А = 33°, кут С = 107°, сферичний надлишок ε = 4°. Чому рівний кут В?

Дано сферичний трикутник. Кут А = 39°, кут С = 101°, сферичний надлишок ε = 6°. Чому рівний кут В?

Дано сферичний трикутник. Кут В = 51°, кут С = 99°, сферичний надлишок ε = 2°. Чому рівний кут А?

Дано сферичний трикутник. Кут В = 56°, кут С = 94°, сферичний надлишок ε = 4°. Чому рівний кут А?

Дано сферичний трикутник. Кут В = 55°, кут С = 95°, сферичний надлишок ε = 6°. Чому рівний кут А?

Дано сферичний трикутник. Кут В = 51°, кут С = 99°, кут А = 32°. Скільки дорівнює сферичний надлишок ε?

Координати горизонтної системи координат.

Координати Першої екваторіальної системи координат.

Координати Другої екваторіальної системи координат.

Координати Географічної системи координат.

Координати Екліптичної системи координат.

Двогранний кут між південною частиною дуги небесного меридіана і площиною вертикала світила.

Величина, що дорівнює куту між площиною горизонту і напрямком на світило.

Двогранний кут між площинами небесного меридіана і кола схилення світила.

Кут між площиною небесного екватора і напрямком на світило.

Двогранний кут між площинами колюру рівнодень і кола схилення світила.

Кут між нормаллю до поверхні еліпсоїда в даній точці і площиною земного екватора.

Кут між геодезичними меридіанами: початковим (Гринвіцьким) і пункту спостережень.

Дуга вертикалу, що доповнює висоту до 90 градусів.

Дуга кола широти від екліптики до світила.

Дуга екліптики від точки весняного рівнодення до основи кола широти світила.

Початкова точка Другої екваторіальної системи.

Початкова точка Географічної системи.

Початкова точка Першої екваторіальної системи.

Один із полюсів Першої екваторіальної системи.

Один із полюсів Горизонтної системи.

Точка, що лежить в площині екліптики та знаходиться навпроти точки весняного рівнодення.

Точка, від якої відлічується годинний кут.

Початкова точка екліптичної системи.

Один із полюсів Другої екваторіальної системи.

Один із полюсів горизонтної системи.

Основна площина екліптичної системи.

Основна площина Першої екваторіальної системи.

Основна площина горизонтної системи.

Основна площина географічної системи.

Одна з площин двогранного кута, який відповідає довготі.

Дуга, що проходить через небесний полюс та точки перетину небесного екватора та екліптики.

Визначальне коло Другої екваторіальної системи.

Дуга, що з’єднує південний та північний полюси.

Дуга, що з’єднує зеніт та надир.

Дуга, точки якої мають сталу висоту.

Зазвичай точка півдня позначається таким символом.

Зазвичай надир позначається таким символом.

Зазвичай верхня точка екліптики позначається таким символом.

Зазвичай точка осіннього рівнодення позначається таким символом.

Зазвичай верхня точка екватора позначається таким символом.

Зазвичай нижня точка екватора позначається таким символом.

Зазвичай зеніт позначається таким символом.

Зазвичай нижня точка екліптики позначається таким символом.

Зазвичай точка весняного рівнодення позначається таким символом.

Зазвичай нижня точка екватора позначається таким символом.

Зазвичай географічна широта позначається таким символом.

Зазвичай географічна довгота позначається таким символом.

Зазвичай пряме сходження позначається таким символом.

Зазвичай схилення позначається таким символом.

Зазвичай екліптична широта позначається таким символом.

Зазвичай годинний кут позначається таким символом.

Зазвичай висота позначається таким символом.

Зазвичай азимут позначається таким символом.

Зазвичай зенітна відстань позначається таким символом.

Зазвичай екліптична довгота позначається таким символом.

Зенітна відстань світила z = 35°. Знайти висоту цього світила.

Висота світила h = 35°. Знайти зенітну відстань цього світила.

З певного пункту спостереження зенітна відстань Полярної рівна 30°. Знайти широту для цього пункту.

З певного пункту спостереження видно Полярну. Широта пункту 50°. Знайти зенітну відстань Полярної.

Спільна координата для обох екваторіальних систем.

Цей параметр дає змогу пов’язати годинний кут та пряме сходження.

Один з полюсів обох екваторіальних систем.

Основна площина обох екваторіальних систем.

Дана координата може змінюватися від 0 до 24 годин.

Для певного світила, на певний момент часу годинний кут рівний 2 години, а пряме сходження – 3 години. Вказати зоряний час в годинах на даний момент.

Для певного світила, на момент зоряного часу 4 години, годинний кут цього світила рівний 2 години. Вказати пряме сходження в годинах для цього світила.

Для певного світила, на момент зоряного часу 5 години, годинний кут цього світила рівний 2 години. Вказати пряме сходження в годинах для цього світила.

Для певного світила, на момент зоряного часу 7 години, пряме сходження цього світила рівне 2 години. Вказати годинний кут в годинах для цього світила.

Для певного світила, на момент зоряного часу 5 години, пряме сходження цього світила рівне 2 години. Вказати годинний кут в годинах для цього світила.

Зоряний час позначають таким символом.

Годинний кут позначають таким символом.

Годинний кут справжнього Сонця позначають таким символом.

Справжній сонячний час позначають таким символом.

Кут нахилу осі обертання Землі позначають таким символом.

Момент верхньої кульмінації центра видимого диска Сонця на даному меридіані.

Основна одиниця шкали справжнього сонячного часу.

Момент нижньої кульмінації центру диска справжнього Сонця.

Геоцентричний годинний кут центру диска справжнього Сонця t_☉

Годинний кут точки весняного рівнодення

Рівняння часу представляє …

Різниця справжнього сонячного часу та середнього сонячного часу може коливатися в таких межах.

Різниця справжнього сонячного часу та середнього сонячного часу (рівняння часу) позначається таким символом.

Який з наведених часів використовується при зміні часу на одну годину?

Тривалість тропічного року.

Сонячний час на Грінвіцькому меридіані позначають таким символом.

Зоряний час на Грінвіцькому меридіані позначають таким символом.

Сонячний час на місцевому меридіані позначають таким символом.

Сонячний час на місцевому меридіані позначають таким символом.

Зоряний час на Грінвіцькому меридіані позначають таким символом.

Всесвітній час позначають таким символом.

Період одного повного оберту Місяця навколо Землі відносно напрямку на одну і ту ж зорю.

Проміжок часу між послідовними однойменними фазами Місяця (наприклад, нового Місяця)..

Проміжок часу між послідовними проходженнями центра Мі­сяця через точку весняного рівнодення.

Проміжок часу між послідовними проходженнями центра Місяця через перигей його орбіти.

Проміжок часу між послідовними проходженнями центра Місяця через висхідний вузол його орбіти на екліптиці (застосовується в теорії сонячних та місячних затемнень).

Проміжок часу між послідовними проходженнями центра Місяця через висхідний вузол його орбіти на екліптиці (застосовується в теорії сонячних та місячних затемнень).

Проміжок часу між дво­ма послідовними проходженнями центра диска Сонця через середню точку весняного рівнодення ϒ.

Проміжок часу, за який видиме Сонце робить повний оберт довкола Землі відносно напрямку на одну і ту ж зорю.

Період між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через перигей його видимої геоцентричної орбіти.

Період між двома послідовними проходженнями центра Сонця через висхідний вузол орбіти Місяця на екліптиці.

Проміжок часу, який рівний 365.25 середніх сонячних діб.

З двох різних пунктів на поверхні Землі в однаковий момент часу спостерігається певна зоря. Годинний кут зорі з першого пункту = 3 години, довгота першого пункту = 15°, довгота другого пункту = 30°. Вказати годинний кут зорі в годинах, який спостерігається із другого пункту.

З двох різних пунктів на поверхні Землі в однаковий момент часу спостерігається певна зоря. Годинний кут зорі з другого пункту = 3 години, довгота першого пункту = 15°, довгота другого пункту = 30°. Вказати годинний кут зорі в годинах, який спостерігається із першого пункту.

З двох різних пунктів на поверхні Землі в однаковий момент часу спостерігається певна зоря. Годинний кут зорі з першого пункту = 3 години, довгота першого пункту = 45°, довгота другого пункту = 60°. Вказати годинний кут зорі в годинах, який спостерігається із другого пункту.

З двох різних пунктів на поверхні Землі в однаковий момент часу спостерігається певна зоря. Годинний кут зорі з другого пункту = 5 години, довгота першого пункту = 65°, довгота другого пункту = 80°. Вказати годинний кут зорі в годинах, який спостерігається із першого пункту.

З двох різних пунктів на поверхні Землі в однаковий момент часу спостерігається певна зоря. Годинний кут зорі з другого пункту = 3 години, довгота першого пункту = 5°, довгота другого пункту = 35°. Вказати годинний кут зорі в годинах, який спостерігається із першого пункту.

Рік введення шкали атомного часу ТАІ.

У якому році XIII Генеральна конференція мір і ваг прийняла одиницю атомного часу СІ (SI)-секунду?

У якому році  рішенням МАС ефемеридний час було замінено земним динамічним часом?

У якому році рішенням VIII Генеральної Асамблеї МАС в астрономічних щорічниках замість аргументу ефемерид «всесвітній час» було введено поняття «ефемеридний час» ЕТ– рівномірний час ньютонівської механіки?

У якому році Міжнародне бюро часу (МБЧ) ввело нові форми шкал всесвітнього часу, які враховували поправки на рух полюсів Землі та сезонні варіації швидкості обертання Землі?

Всесвітній координований час.

Всесвітній час, який безпосередньо визначається з астрономічних спостережень добових рухів зір, тобто час на миттєвому гринвіцькому меридіані, положення якого залежить від миттєвих положень полюсів Землі

Всесвітній час середнього гринвіцького меридіана, який визначається середнім положенням полюсів Землі

Квазірівномірний всесвітній час.

Ефемеридний час

Шкала ефемеридного часу.

Шкала земного динамічного часу.

Шкала барицентричного динамічного часу.

Шкала міжнародного атомного часу.

Локальна шкала атомного часу.

Рівномірний час, який э аргументом для обчислення ефемерид, віднесених до центру мас (барицентру) Сонячної системи.

Геоцентричний координатний час геоцентричної системи координат (GCRS).

Земний час (аргумент геоцентричних ефемерид).

Міжнародний атомний час.

Земний динамічний час, який служить незалежним аргументом для обчислення геоцентричних ефемерид.

Міжнародна небесна референцна система.

Міжнародна служба обертання Землі.

Барицентрична небесна референцна система.

Геоцентрична небесна референцна система.

Міжнародна земна референцна система.

Геоцентрична система, центр мас визначається для всієї Землі з урахуванням мас океанів та атмосфери.

Для якої системи Одиницею довжини є метр (SІ), що відповідає часовій координаті TCG для геоцентричної локальної системи згідно з резолюцією IAG і IUGG (1991)?.

Для якої системи орієнтація була задана Міжнародним бюро BIH на епоху 1984.0?

Для якої системи Еволюція в часі орієнтації забезпечується використанням умови відсутності глобальних залишкових обертань відносно горизонтальних тектонічних рухів по всій Землі?

Еліпсоїд прийнятий для системи GPS.

Під яким кутом площина небесного екватора нахилена до площини екліптики?

Яку кутову відстань точка весняного рівнодення проходить за рік вздовж екліптики?

Під яким кутом орбіта Місяця, нахилена до площини екліптики?

Якій величині рівна велика піввісь еліпса нутації?

Якій величині рівна мала піввісь еліпса нутації?

Один з кутів прецесії позначається даним символом.

Один з кутів прецесії позначається даним символом.

Один з кутів прецесії позначається даним символом.

Один з кутів нутації позначається даним символом.

Один з кутів нутації позначається даним символом.

Нутація нахилу позначається даним символом.

Нутація в довготі позначається даним символом.

Приблизний період обертання прецесії.

Тривалість основного періоду нутації.

Довгоперіодичні коливання осі обертання Землі.

Перетин екліптики та небесного екватора.

Зміна положення осі обертання в тілі Землі .

Площина, в якій Земля рухається навколо Сонця.

Явище руху точки весняного рівнодення.

Короткоперіодичні коливання осі обертання Землі.

Вказати на який кут зміститься точка весняного рівнодення вздовж екліптики через 10 років від заданого моменту.

Вказати на який кут зміститься точка весняного рівнодення вздовж екліптики через 20 років від заданого моменту.

Вказати на який кут зміститься точка весняного рівнодення вздовж екліптики через 30 років від заданого моменту.

Вказати на який кут зміститься точка весняного рівнодення вздовж екліптики через 40 років від заданого моменту.

Вказати на який кут зміститься точка весняного рівнодення вздовж екліптики через 50 років від заданого моменту.

Служба, яка займається допплерівськими вимірами.

Служба, яка займається вимірами виконаними за допомогою глобальних навігаційних систем.

Служба, яка займається лазерними вимірюваннями.

Служба, яка займається інтерферометрією з наддовгою базою.

Служба, яка займається обертанням Землі.

Якого характеру є рух полюсів Землі ?

Зазвичай рух полюсів представляється такими координатами.

Служба обертання Землі надає такі дані.

Служба обертання Землі надає параметр LOD, який означаэ наступне.

Координати руху полюсів можна знайти в такому розділі.