Сім. форма ІУ 8 кл 2025-2026 н.р. ( за підр. В. Власов, О. Данилевська, Д. Ващук)

1) 1387; 2) Галичі; 3) Кам’янці; 4) 1434; 5) Луцьку

1) 1434; 2) Львові; 3) Кам’янці; 4) 1462; 5) Перемишлі

1) 1434; 2) Львові; 3) Кам’янці; 4) 1462; 5) Белзі

1) 1434; 2) Львові; 3) Кам’янці; 4) 1462; 5) Луцьку

початку XVI ст.

середини ХІІІ ст.

початку ХІ ст.

початку ХІІ ст.

1349 р.

1377 р.

1385 р.

1392 р.

Галич

Київ

Львів

Перемишль

попри неоднорідність шляхетська верства прагнула закріпити свої права і привілеї

зміни в становищі шляхти відбилися в законодавчому кодексі того часу – Першому Литовському статуті (1529 р.)

згідно з тогочасними нормами шляхті було гарантовано, що її не можна карати без суду

представників вищої аристократії міг судити тільки польський та литовський володарі

закон забезпечував шляхті володіння землею, яку не можна було відібрати «без вини»

Другий Литовський статут (1566 р.) містив норму про зрівняння в правах нижчої ланки боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократичною верхівкою

запроваджено виборні суди та систему повітових сеймиків із регулярними загальними (вальними) сеймами, на які вся шляхта мала право «з’їжджатися, радитися та обмишляти»

у шляхтича міг відібрати землю литовський чи польський володар, передавши її у володіння комусь іншому

одразу погодилися на унію й не виступали проти того, щоб українські землі було приєднано до Польщі

домагалися свободи віросповідання та збереження місцевих звичаїв

не висловлювали жодних вимог, сподіваючись на розширення своїх станових привілеїв

прагнення українсько-литовських магнатів розширити земельні володіння за рахунок польських земель

Київщина, Волинь, Східне Поділля

Східна Галичина, Західне Поділля, Холмщина

Закарпаття, Буковина, Чернігово-Сіверщина

почали діяти нові суди: земські, гродські та підкоморські, кожен із яких мав свою сферу компетентності

відбулося зрівняння у правах князів-магнатів і шляхти

завершилося формування законодавчої бази кріпацтва – зокрема, термін розшуку втікачів-селян подовжено до 20 років

писане право стало цілковито домінувати в державі

1

2

1, 2

жодного поширення протестантизм на українських землях не мав

осередки протестантизму почали з’являтися на українських землях ще в XIV ст.

перехід до протестантської віри набув в Україні масового характеру

осередки протестантизму почали з’являтися на українських землях у 30–40-х роках XVI ст. і були поодинокими

1

2

3

прихильників унії православної і католицької церков

противників об’єднання православної і католицької церков

тих, хто дотримувався нейтралітету

одна є пам’яткою світської літератури, інша – церковної

одна є пам’яткою перекладної літератури, інша – оригінальної

одна є рукописною пам’яткою, інша – стародруком

1

2

3

4

5

1

2

3

оздоблений різьбленням портал

ренесансна корона

відкриті аркади-лоджії

Успенська церква з вежею Корнякта та каплиця Боїмів у Львові

Софійський собор та Золоті ворота в Києві

замок Любарта у Луцьку

походив із давнього українського князівського роду

очолював українсько-білорусько-литовське військо у битві під Оршею

відомий у фольклорних творах під іменем Байди

був делегатом Люблінського сейму, де виступав із промовою на захист прав українців

отримав ступінь доктора філософії та медицини в Болонському університеті, а незабаром був обраний на посаду ректора

уславився спорудженням першої з відомих Січей

кари за гріхи, за релігійними уявленнями християн

найнебезпечнішого місця на одному з порогів

турецької неволі

центральний орган управління на Січі, що відав адміністративним, військовими, фінансовими,

столиця Запорозької Січі, де розташовувалася постійна резиденція кошового отамана

військова та господарська одиниця на Січі, а також приміщення, де жили січовики

найбільші на той час човни

легкі, надзвичайно маневрені човни

рухалися за допомогою або весел, або вітрил

рухалися за допомогою весел, до яких були прикуті полоненики-бранці

тяжка праця гребців на цих кораблях стала синонімом каторги, каторжних робіт

могли пришвартуватися до будь-якого берега

за свідченням джерел, один такий човен будували впродовж двох тижнів шістдесятеро майстрів

на човні вміщалося до 50–70 осіб

захисту східних і південно-східних рубежів держави

розв’язання проблеми малочисельності кінноти в коронному війську

визнання військово-політичної організації, яка склалася на Запорожжі

перешкоджання військовому союзу козацької республіки та Кримського ханства

контролю походів запорозьких козаків на татарсько-турецькі терени

щоб не допустити козацьких повстань

1

2

3

3, 2, 1

1, 2, 3

2, 1, 3

3, 1, 2