Синтаксис і пунктуація. Речення із однорідними членами речення,вставними словами, звертаннями. Складне речення. Пряма мова.

члени речення, що становлять його граматичну основу; 

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;

усі члени речення, крім головних;

слова, що називають того, до кого звертаються.

Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади.

У чужому домі не порядкуй!

Вітер з моря розносив прохолоду.

Ночвами моря не перепливеш

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди .

Свіжа зелень розгойдалась, розгойдалась, поплила.

Маки там не цвітуть, а горять.

Не тіло, а душа є людиною.

Співає осінь щиро й журливо. 

Цвіте малина, смородина, квасоля. 

Насунули снігові хмари й оповили небо.

У саду цвіли бузина та калина. 

І по долині, і по стежині біжить сонце. 

Зрубаємо в лісі сосну або дуба

Тече вода в синє море, та не витікає.

 Радіє і небо і земля.

Я люблю своє рідне чудове село Боровицю.

Тут і садок за селом і алеї із лип і берізки стрункі і каштани привітні.

Навесні все навкруг оживає цвіте та буяє ліси луки поля.

На гілках черешні красуються не ягоди а цілі віночки.

Природа забезпечує нам чисте повітря.

Оберігайте природу - збережете життя.

Любі друзі охороняйте довкілля, піклуйтеся про нашу природу.

Ліси, квіти, дерева, степи - гордість нашої природи.

Безперечно, земля добра, бо вона людей годує. 

По-перше, лише природа робить велике задарма….

На думку вчених, природа — вічний зразок мистецтва. 

Природа, звісна річ, не храм, а майстерня.

Рідна Самаро ти, Дніпра тихенька синя доня. 

Рідна Самаро, ти Дніпра тихенька синя доня.

Рідна Самаро ти Дніпра, тихенька синя доня.

Рідна, Самаро, ти Дніпра тихенька синя доня. 

Звертання бувають головні і другорядні.

Звертання – це слово або словосполучення, що називає того, до кого звертаються. 

Звертання виступають у реченні підметами. 

У реченні звертання завжди виділяється знаком оклику.

Настав теплий ранок, дихає свіжістю земля.

У лісі сльозяться крихітні струмки, розквітає кожна квітка .

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу. 

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

І земля, і вода, і повітря – все поснуло .

Засинає місто після праці під нічною ковдрою .

Лісник накинув кожушину на плечі й вийшов за поріг 

вставне слово чи словосполучення

висловлювання якоїсь особи, передане без змін, дослівно 

висловлювання певної особи, передане у довільній формі

розмова двох або більше осіб.

узагальнювальним словом

вставними словами

звертаннями

словами автора

лише інтонацією

комами

записують з великої літери та в лапках

ніяк не виділяють

Соловей щебече в лузі, добрий ранок, всім вам друзі! 

Соловей щебече в лузі: “ Добрий ранок всім вам, друзі!”

На уроці вчитель каже “ Хто задачку цю розв'яже?

На уроці вчитель каже Хто задачку цю розв'яже?

лапки

двокрапка

тире

кома

слова автора

слова кожного учасника діалогу

розмова двох осіб

однорідні члени речення

тире

знак оклику

лапки

кома

Галя питає: "У Марійки що, братик народився?"

"Що ти хочеш сказати, Галю?" - питає мати

Марійка гукає: "Дивись, журавлі!" 

Вовк у Лося запитав: "Ти чому рогатий став?"