СИНТАКСИС. РЕЧЕННЯ.

Люблю дивитися на зоряне небо.

Вітер колише віти дерев.

Ми пишаємося нашою молоддю.

Червоне сонце закотилося в імлу.

Нехай добро завертає в кожен дім і сіє своє золоте зерно.

Снігопади припинились, і над селом розпогодилося.

Візьми мене, природо, і до своїх причисль.

День біжить, дзвенить-сміється, усміхається!

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

Весна - знаменитий художник.

Син від розкоші вередує.

Я бачу небо моєї Вітчизни.

Мені хочеться привітати вас зі святом.

 Вибачте за запізнення.

У саду росте ніжна і тендітна троянда.

Автомобіль відремонтує мій брат

Кімнатні рослини вирощує моя мама

Мій зошит зараз перевіряє вчителька

мовчанка

 гнів

 гасить

Я радію весняному сонцю.

Вересень.

Настало літо.

останні

засипав

сніг

з підмета і присудка

тільки з підмета

тільки з присудка

Колише хмара втомлені громи.

Суворий грудень зачинає заспів.

Клен навпроти тішить тінню.

розповідне, неокличне, двоскладне

розповідне, неокличне, односкладне

спонукальне, неокличне, двоскладне